|
Текст Болонсько╖ декларац╕╖ та список кра╖н,
м╕н╕стри осв╕ти яких ╖╖ п╕дписали
Сп╕льна декларац╕я м╕н╕стр╕в осв╕ти ╢вропи
Болонья, 19 червня 1999 року
╢вропейський процес, завдяки його особливим досягненням упродовж останн╕х
дек╕лькох рок╕в, ста╓ б╕льш в╕дчутною та значущою реал╕╓ю для ╢С ╕ його громадян.
Перспективи розширення разом з поглибленням в╕дносин з ╕ншими ╓вропейськими
державами надають ц╕й реал╕╖ ще ширших вим╕р╕в. Водночас ми ╓ св╕дками дедал╕
б╕льшого усв╕домлення пол╕тиками та науковцями, а також громадськ╕стю, потреби
у побудов╕ б╕льш всеохоплюючо╖ та спрямовано╖ у майбутн╓ ╢вропи, зокрема на
основ╕ використання ╕ зм╕цнення ╖╖ ╕нтелектуального, культурного, соц╕ального,
наукового та технолог╕чного потенц╕алу.
<╢вропа знань> ╓ на сьогодн╕ широко визнаним незам╕нним фактором соц╕ального
та людського розвитку, а також нев╕д'╓мною складовою зм╕цнення й ╕нтелектуального
збагачення ╓вропейських громадян, оск╕льки саме така ╢вропа спроможна надати
╖м необх╕дн╕ знання для протистояння викликам нового тисячол╕ття разом ╕з усв╕домленням
сп╕льних ц╕нностей ╕ належност╕ до ╓дино╖ соц╕ально╖ та культурно╖ сфери.
Загальновизнаним ╓ першочергове значення осв╕ти й осв╕тньо╖ сп╕впрац╕ для
розвитку та зм╕цнення стаб╕льних, мирних ╕ демократичних сусп╕льств, що особливо
в╕дчува╓ться на приклад╕ ситуац╕╖ на п╕вденному сход╕ ╢вропи.
У Сорбоннськ╕й декларац╕╖ в╕д 25 травня 1998 року, в основу яко╖ покладено
саме так╕ м╕ркування, наголошу╓ться на пров╕дн╕й рол╕ ун╕верситет╕в у розвитку
╓вропейського культурного простору.
У н╕й наголошу╓ться, що створення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти ╓ ключовим
шляхом сприяння моб╕льност╕ та працевлаштуванню громадян, а також розвитку
континенту в ц╕лому.
Група ╓вропейських держав прийняла запрошення взяти на себе зобов'язання щодо
досягнення визначених у Декларац╕╖ ц╕лей, п╕дписавши ╖╖ чи висловивши принципову
згоду. Спрямован╕сть дек╕лькох реформ у сфер╕ вищо╖ осв╕ти, як╕ були паралельно
розпочат╕ в ╢вроп╕, засв╕дчили р╕шуч╕сть багатьох уряд╕в д╕яти.
З╕ свого боку, ╓вропейськ╕ вищ╕ навчальн╕ заклади взяли на себе завдання та
головну роль у створенн╕ ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти, у тому числ╕
виходячи з основоположних принцип╕в Болонсько╖ ун╕верситетсько╖ харт╕╖ 1988
року. Надзвичайно важливим ╓ те, щоб незалежн╕сть ╕ автоном╕я ун╕верситет╕в
забезпечували пост╕йну адаптац╕ю систем вищо╖ осв╕ти ╕ наукових досл╕джень
в╕дпов╕дно до нових потреб, вимог сусп╕льства та розвитку наукових знань.
Обраний курс проляга╓ у правильному напрям╕ та ма╓ значущу ц╕ль. Досягнення
б╕льшо╖ сум╕сност╕ та пор╕внянност╕ систем вищо╖ осв╕ти, вт╕м, потребу╓ пост╕йно╖
руш╕йно╖ сили. Ми повинн╕ п╕дтримувати цей процес, сприяючи реал╕зац╕╖ конкретних
заход╕в, аби наш╕ кроки на окресленому шляху приносили в╕дчутн╕ результати.
У зустр╕ч╕, що в╕дбулася 18 червня, узяли участь авторитетн╕ фах╕вц╕ та науковц╕
з ус╕х представлених на н╕й держав. Було вироблено ряд корисних порад щодо
крок╕в, як╕ потр╕бно зд╕йснити.
Зокрема, нам сл╕д зосередитися на вир╕шенн╕ завдання зб╕льшення м╕жнародно╖
конкурентоспроможност╕ ╓вропейсько╖ системи вищо╖ осв╕ти. Житт╓здатн╕сть ╕
ефективн╕сть будь-яко╖ цив╕л╕зац╕╖ вим╕рю╓ться ╖╖ культурним впливом на ╕нш╕
кра╖ни. Ми повинн╕ забезпечити ╕снування тако╖ системи вищо╖ осв╕ти в ╢вро-п╕,
яка була б привабливою для всього св╕ту ╕ в╕дпов╕дала б особливостям наших
культурних ╕ наукових традиц╕й.
П╕дтверджуючи свою п╕дтримку загальним принципам, викладеним у Сорбоннськ╕й
декларац╕╖, ми координу╓мо нашу пол╕тику з метою досягнення найближчим часом,
не п╕зн╕ше першо╖ декади третього тисячол╕ття, таких ц╕лей, як╕, на нашу думку,
мають першочергове значення для створення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти
та поширення ╓вропейсько╖ системи вищо╖ осв╕ти в св╕т╕:
1. Затвердження загальноприйнятно╖ та пор╕внянно╖ системи вчених ступен╕в,
у тому числ╕ шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню
╓вропейських громадян ╕ м╕жнародн╕й конкурентоспроможност╕ ╓вропейсько╖ системи
вищо╖ осв╕ти.
2. Запровадження системи на основ╕ двох ключових навчальних цикл╕в: додипломного
та п╕слядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме усп╕шного
завершення першого, який ма╓ тривати щонайменше три роки. Учений ступ╕нь, що
присвою╓ться п╕сля завершення першого циклу, на ╓вропейському ринку прац╕ сприйматиметься
як в╕дпов╕дний р╕вень квал╕ф╕кац╕╖. К╕нцевим результатом другого навчального
циклу ма╓ бути вчений ступ╕нь маг╕стра та/або кандидата наук, як у багатьох
╓вропейських кра╖нах.
3. Створення системи кредит╕в на зразок ╢вропейсько╖ системи трансферу оц╕нок
(ЕСТS) як в╕дпов╕дного засобу сприяння б╕льш╕й моб╕льност╕ студент╕в. Кредити
можуть бути отриман╕ також поза межами вищих навчальних заклад╕в, включаючи
пост╕йне навчання, за умови ╖хнього визнання з боку в╕дпов╕дного ун╕верситету-отримувача.
4. Сприяння моб╕льност╕ через усунення перешкод на шляху ефективного використання
права на в╕льне пересування з безпосередньою метою:
- забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до в╕дпов╕дних
послуг;
- забезпечення визнання та зарахування часу, який учитель, досл╕дник чи член
адм╕н╕стративного персоналу пров╕в у ╓вропейському навчальному заклад╕, досл╕джуючи,
викладаючи та виконуючи в╕дпов╕дну сво╓му фахов╕ роботу, з╕ збереженням ╖хн╕х
законних прав;
- сприяння ╓вропейському сп╕вроб╕тництву щодо забезпечення якост╕ осв╕ти з
метою вироблення пор╕вняльних критер╕╖в ╕ методолог╕й;
- просування необх╕дних ╓вропейських стандарт╕в у галуз╕ вищо╖ осв╕ти, зокрема
щодо розробки навчальних план╕в, сп╕вроб╕тництва м╕ж осв╕тн╕ми закладами, схем
моб╕льност╕ й ╕нтегрованих навчальних, досл╕дних ╕ виховних програм.
Отже, ми беремо на себе зобов'язання досягнути окреслених вище ц╕лей - у межах
сво╓╖ компетенц╕╖ та поважаючи в╕дм╕нност╕ в культур╕, мов╕, нац╕ональних осв╕тн╕х
системах, а також автоном╕ю ун╕верситет╕в - з метою зм╕цнення ╢вропейського
простору вищо╖ осв╕ти. Задля цього ми проводитимемо пол╕тику м╕журядового сп╕вроб╕тництва
╕з залученням ╓вропейських неурядових орган╕зац╕й, що функц╕онують у сфер╕
вищо╖ осв╕ти. Ми спод╕ва╓мося на швидку та позитивну в╕дпов╕дь з боку ун╕верситет╕в
та ╖хн╕й активний внесок в усп╕шн╕сть наших зусиль.
З переконанням у тому, що становлення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти
потребу╓ пост╕йно╖ п╕дтримки, контролю й адаптац╕╖ до еволюц╕йних потреб, ми
вир╕шили провести ще одну зустр╕ч упродовж наступних двох рок╕в з метою оц╕нки
досягнутого та наших нових крок╕в.
Caspar EINEM
Minister of Science and Transport
(Австр╕я)
Gerard SCHMIT
Director General of French Community
Ministry for Higher Education
and Research
(Бельг╕я, Французька
сп╕льнота)
Jan ADE
Director General
Ministry of the Flemish Community
Department of Education
(Бельг╕я, Фламандська сп╕льнота)
Anna Mmia TOTOMANOVA
Vice Minister of Education and Science
(Болгар╕я)
Eduard ZEMAN
Minister of Education, Youth and Sport
(Чеська Республ╕ка)
Margrethe VESTAGER
Minister of Education
(Дан╕я)
Tonis LUKAS
Minister of Education
(Естон╕я)
Maija RASK
Minister of Education and Science
(Ф╕нлянд╕я)
Claude ALLEGRE
Minister of National Education, Research and
Technology
(Франц╕я)
Wolf-Michael CATENHUSEN
Parliamentary State Secretary
Federal Ministry of Education
and Research
(Н╕меччина)
Ute ERDSIEK-RAVE
Minister of Education, Science, Research
and Culture
Land
Scheswig-Holstein
(Пост╕йна конференц╕я м╕н╕стр╕в культури н╕мецьких земель)
Gherassimos ARSENIS
Minister of Public Education and Religious
Affairs
(Грец╕я)
Adam KISS
Deputy State Secretary for Higher Education and
Science
(Угорщина)
Gudridur SIGURDARDOTTIR
Secretary General
Ministry of Education, Science and Culture
(╤сланд╕я)
Pat BOWLING
Principal Officer
Ministry for Education and Science
(╤рланд╕я)
Ortensio ZECCHINO
Minister of University and Scientific and
Technological Research
(╤тал╕я)
Tatiana KOKEK
State Minister of Higher Education and Science
(Латв╕я)
Kornelijus PLATELIS
Minister of Education and Science
(Литва)
Erna HENNICOT-SCHOEPGES
Minister of National Education and
Vocational Training
(Люксембург)
Louis GALEA
Minister of Education
(Мальта)
Loek HERMANS
Minister of Education, Culture and Science
(Н╕дерланди)
Jon LILLETUN
Minister of Education, Research and Church Affairs
(Норвег╕я)
Wilibald WINKLER
Under Secretary of State of National Education
(Польща)
Eduardo Marzal GRILO
Minister of Education
(Португал╕я)
Andrei MARGA
Minister of National Education
(Румун╕я)
Milan FTACNIK
Minister of Education
(Словаччина)
Pavel ZGAGA
State Secretary for Higher Education
(Словен╕я)
D.Jorge FERNANDEZ DIAZ
Secretary of State of Education, Universities,
Research and
Development
(╤спан╕я)
Agneta BLADH
State Secretary for Education and Science
(Швец╕я)
Charles KLEIBER
State Secretary for Science and Research (Швейцарська
конфедерац╕я)
Baroness Tessa BLACKSTONE of Stoke Newington Minister of State
for Education and Employment (Сполучене
Корол╕вство Великобритан╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖)
|