ОФ╤Ц╤ЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
 

Текст Болонсько╖ декларац╕╖ та список кра╖н,

м╕н╕стри осв╕ти яких ╖╖ п╕дписали

Сп╕льна декларац╕я м╕н╕стр╕в осв╕ти ╢вропи
Болонья, 19 червня 1999 року

╢вропейський процес, завдяки його особливим досягненням упродовж останн╕х дек╕лькох рок╕в, ста╓ б╕льш в╕дчутною та значущою реал╕╓ю для ╢С ╕ його громадян. Перспективи розширення разом з поглибленням в╕дносин з ╕ншими ╓вропейськими державами надають ц╕й реал╕╖ ще ширших вим╕р╕в. Водночас ми ╓ св╕дками дедал╕ б╕льшого усв╕домлення пол╕тиками та науковцями, а також громадськ╕стю, потреби у побудов╕ б╕льш всеохоплюючо╖ та спрямовано╖ у майбутн╓ ╢вропи, зокрема на основ╕ використання ╕ зм╕цнення ╖╖ ╕нтелектуального, культурного, соц╕ального, наукового та технолог╕чного потенц╕алу.

<╢вропа знань> ╓ на сьогодн╕ широко визнаним незам╕нним фактором соц╕ального та людського розвитку, а також нев╕д'╓мною складовою зм╕цнення й ╕нтелектуального збагачення ╓вропейських громадян, оск╕льки саме така ╢вропа спроможна надати ╖м необх╕дн╕ знання для протистояння викликам нового тисячол╕ття разом ╕з усв╕домленням сп╕льних ц╕нностей ╕ належност╕ до ╓дино╖ соц╕ально╖ та культурно╖ сфери.

Загальновизнаним ╓ першочергове значення осв╕ти й осв╕тньо╖ сп╕впрац╕ для розвитку та зм╕цнення стаб╕льних, мирних ╕ демократичних сусп╕льств, що особливо в╕дчува╓ться на приклад╕ ситуац╕╖ на п╕вденному сход╕ ╢вропи.

У Сорбоннськ╕й декларац╕╖ в╕д 25 травня 1998 року, в основу яко╖ покладено саме так╕ м╕ркування, наголошу╓ться на пров╕дн╕й рол╕ ун╕верситет╕в у розвитку ╓вропейського культурного простору.

У н╕й наголошу╓ться, що створення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти ╓ ключовим шляхом сприяння моб╕льност╕ та працевлаштуванню громадян, а також розвитку континенту в ц╕лому.

Група ╓вропейських держав прийняла запрошення взяти на себе зобов'язання щодо досягнення визначених у Декларац╕╖ ц╕лей, п╕дписавши ╖╖ чи висловивши принципову згоду. Спрямован╕сть дек╕лькох реформ у сфер╕ вищо╖ осв╕ти, як╕ були паралельно розпочат╕ в ╢вроп╕, засв╕дчили р╕шуч╕сть багатьох уряд╕в д╕яти.

З╕ свого боку, ╓вропейськ╕ вищ╕ навчальн╕ заклади взяли на себе завдання та головну роль у створенн╕ ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти, у тому числ╕ виходячи з основоположних принцип╕в Болонсько╖ ун╕верситетсько╖ харт╕╖ 1988 року. Надзвичайно важливим ╓ те, щоб незалежн╕сть ╕ автоном╕я ун╕верситет╕в забезпечували пост╕йну адаптац╕ю систем вищо╖ осв╕ти ╕ наукових досл╕джень в╕дпов╕дно до нових потреб, вимог сусп╕льства та розвитку наукових знань.

Обраний курс проляга╓ у правильному напрям╕ та ма╓ значущу ц╕ль. Досягнення б╕льшо╖ сум╕сност╕ та пор╕внянност╕ систем вищо╖ осв╕ти, вт╕м, потребу╓ пост╕йно╖ руш╕йно╖ сили. Ми повинн╕ п╕дтримувати цей процес, сприяючи реал╕зац╕╖ конкретних заход╕в, аби наш╕ кроки на окресленому шляху приносили в╕дчутн╕ результати. У зустр╕ч╕, що в╕дбулася 18 червня, узяли участь авторитетн╕ фах╕вц╕ та науковц╕ з ус╕х представлених на н╕й держав. Було вироблено ряд корисних порад щодо крок╕в, як╕ потр╕бно зд╕йснити.

Зокрема, нам сл╕д зосередитися на вир╕шенн╕ завдання зб╕льшення м╕жнародно╖ конкурентоспроможност╕ ╓вропейсько╖ системи вищо╖ осв╕ти. Житт╓здатн╕сть ╕ ефективн╕сть будь-яко╖ цив╕л╕зац╕╖ вим╕рю╓ться ╖╖ культурним впливом на ╕нш╕ кра╖ни. Ми повинн╕ забезпечити ╕снування тако╖ системи вищо╖ осв╕ти в ╢вро-п╕, яка була б привабливою для всього св╕ту ╕ в╕дпов╕дала б особливостям наших культурних ╕ наукових традиц╕й.

П╕дтверджуючи свою п╕дтримку загальним принципам, викладеним у Сорбоннськ╕й декларац╕╖, ми координу╓мо нашу пол╕тику з метою досягнення найближчим часом, не п╕зн╕ше першо╖ декади третього тисячол╕ття, таких ц╕лей, як╕, на нашу думку, мають першочергове значення для створення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти та поширення ╓вропейсько╖ системи вищо╖ осв╕ти в св╕т╕:

1. Затвердження загальноприйнятно╖ та пор╕внянно╖ системи вчених ступен╕в, у тому числ╕ шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню ╓вропейських громадян ╕ м╕жнародн╕й конкурентоспроможност╕ ╓вропейсько╖ системи вищо╖ осв╕ти.

2. Запровадження системи на основ╕ двох ключових навчальних цикл╕в: додипломного та п╕слядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме усп╕шного завершення першого, який ма╓ тривати щонайменше три роки. Учений ступ╕нь, що присвою╓ться п╕сля завершення першого циклу, на ╓вропейському ринку прац╕ сприйматиметься як в╕дпов╕дний р╕вень квал╕ф╕кац╕╖. К╕нцевим результатом другого навчального циклу ма╓ бути вчений ступ╕нь маг╕стра та/або кандидата наук, як у багатьох ╓вропейських кра╖нах.

3. Створення системи кредит╕в на зразок ╢вропейсько╖ системи трансферу оц╕нок (ЕСТS) як в╕дпов╕дного засобу сприяння б╕льш╕й моб╕льност╕ студент╕в. Кредити можуть бути отриман╕ також поза межами вищих навчальних заклад╕в, включаючи пост╕йне навчання, за умови ╖хнього визнання з боку в╕дпов╕дного ун╕верситету-отримувача.

4. Сприяння моб╕льност╕ через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на в╕льне пересування з безпосередньою метою:

- забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до в╕дпов╕дних послуг;

- забезпечення визнання та зарахування часу, який учитель, досл╕дник чи член адм╕н╕стративного персоналу пров╕в у ╓вропейському навчальному заклад╕, досл╕джуючи, викладаючи та виконуючи в╕дпов╕дну сво╓му фахов╕ роботу, з╕ збереженням ╖хн╕х законних прав;

- сприяння ╓вропейському сп╕вроб╕тництву щодо забезпечення якост╕ осв╕ти з метою вироблення пор╕вняльних критер╕╖в ╕ методолог╕й;

- просування необх╕дних ╓вропейських стандарт╕в у галуз╕ вищо╖ осв╕ти, зокрема щодо розробки навчальних план╕в, сп╕вроб╕тництва м╕ж осв╕тн╕ми закладами, схем моб╕льност╕ й ╕нтегрованих навчальних, досл╕дних ╕ виховних програм.

Отже, ми беремо на себе зобов'язання досягнути окреслених вище ц╕лей - у межах сво╓╖ компетенц╕╖ та поважаючи в╕дм╕нност╕ в культур╕, мов╕, нац╕ональних осв╕тн╕х системах, а також автоном╕ю ун╕верситет╕в - з метою зм╕цнення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти. Задля цього ми проводитимемо пол╕тику м╕журядового сп╕вроб╕тництва ╕з залученням ╓вропейських неурядових орган╕зац╕й, що функц╕онують у сфер╕ вищо╖ осв╕ти. Ми спод╕ва╓мося на швидку та позитивну в╕дпов╕дь з боку ун╕верситет╕в та ╖хн╕й активний внесок в усп╕шн╕сть наших зусиль.

З переконанням у тому, що становлення ╢вропейського простору вищо╖ осв╕ти потребу╓ пост╕йно╖ п╕дтримки, контролю й адаптац╕╖ до еволюц╕йних потреб, ми вир╕шили провести ще одну зустр╕ч упродовж наступних двох рок╕в з метою оц╕нки досягнутого та наших нових крок╕в.

Caspar EINEM
Minister of Science and Transport
(Австр╕я)

Gerard SCHMIT
Director General of French Community
Ministry for Higher Education and Research
(Бельг╕я, Французька сп╕льнота)

Jan ADE
Director General
Ministry of the Flemish Community
Department of Education
(Бельг╕я, Фламандська сп╕льнота)

Anna Mmia TOTOMANOVA
Vice Minister of Education and Science
(Болгар╕я)

Eduard ZEMAN
Minister of Education, Youth and Sport
(Чеська Республ╕ка)

Margrethe VESTAGER
Minister of Education
(Дан╕я)

Tonis LUKAS
Minister of Education
(Естон╕я)

Maija RASK
Minister of Education and Science
(Ф╕нлянд╕я)

Claude ALLEGRE
Minister of National Education, Research and Technology
(Франц╕я)

Wolf-Michael CATENHUSEN
Parliamentary State Secretary
Federal Ministry of Education and Research
(Н╕меччина)

Ute ERDSIEK-RAVE
Minister of Education, Science, Research and Culture
Land Scheswig-Holstein
(Пост╕йна конференц╕я м╕н╕стр╕в культури н╕мецьких земель)

Gherassimos ARSENIS
Minister of Public Education and Religious Affairs
(Грец╕я)

Adam KISS
Deputy State Secretary for Higher Education and Science
(Угорщина)

Gudridur SIGURDARDOTTIR
Secretary General
Ministry of Education, Science and Culture
(╤сланд╕я)

Pat BOWLING
Principal Officer
Ministry for Education and Science
(╤рланд╕я)

Ortensio ZECCHINO
Minister of University and Scientific and Technological Research
(╤тал╕я)

Tatiana KOKEK
State Minister of Higher Education and Science
(Латв╕я)

Kornelijus PLATELIS
Minister of Education and Science
(Литва)

Erna HENNICOT-SCHOEPGES
Minister of National Education and Vocational Training
(Люксембург)

Louis GALEA
Minister of Education
(Мальта)

Loek HERMANS
Minister of Education, Culture and Science
(Н╕дерланди)

Jon LILLETUN
Minister of Education, Research and Church Affairs
(Норвег╕я)

Wilibald WINKLER
Under Secretary of State of National Education
(Польща)

Eduardo Marzal GRILO
Minister of Education
(Португал╕я)

Andrei MARGA
Minister of National Education
(Румун╕я)

Milan FTACNIK
Minister of Education
(Словаччина)

Pavel ZGAGA
State Secretary for Higher Education
(Словен╕я)

D.Jorge FERNANDEZ DIAZ
Secretary of State of Education, Universities,
Research and Development
(╤спан╕я)

Agneta BLADH
State Secretary for Education and Science
(Швец╕я)

Charles KLEIBER
State Secretary for Science and Research
(Швейцарська конфедерац╕я)

Baroness Tessa BLACKSTONE of Stoke Newington
Minister of State for Education and Employment
(Сполучене Корол╕вство Великобритан╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖)


 
пошук по сайту
п╕дписатися на розсилку




М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни - оф╕ц╕йний сайт

www.useti.org.ua

kno.rada.gov.ua

www.guds.gov.ua