Болонський процес
Берл╕н 2003
"Створюючи Зону вищо╖ осв╕ти ╢вропи"
Комюн╕ке конференц╕╖
м╕н╕стр╕в вищо╖ осв╕ти
Берл╕н, 19 вересня 2003 року.
Преамбула
19 червня 1999 року, через р╕к п╕сля прийняття Сорбонсько╖ декларац╕╖, м╕н╕стри
вищо╖ осв╕ти 29 ╢вропейських кра╖н п╕дписали Болонську декларац╕ю. Були узгоджен╕
важлив╕ сп╕льн╕ кроки для розвитку ефективно╖ та ╓дино╖ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи
у пер╕од до 2010 року. На Празьк╕й конференц╕╖ 19 кв╕тня 2001 року м╕н╕стри
зб╕льшили к╕льк╕сть задач та п╕дтвердили св╕й нам╕р про встановлення Зони вищо╖
осв╕ти близько 2010 року. 19 вересня 2003 року м╕н╕стри вищо╖ осв╕ти з 33 ╢вропейських
кра╖н з╕брались у Берл╕н╕ для того, щоб переглянути досягнут╕ усп╕хи, та встановити
пр╕оритети та нов╕ задач╕ на наступн╕ роки, маючи на мет╕ прискорення реал╕зац╕╖
проекту створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи. Вони погодились з наступними поглядами,
принципами, та пр╕оритетами:
М╕н╕стри п╕дтвердили важлив╕сть соц╕ального аспекту Болонського процесу. Необх╕дн╕сть
п╕двищення конкурентноздатност╕, яка повинна бути ур╕вноважена з пол╕пшенням
соц╕альних характеристик Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи, що у подальшому приведе
до посилення соц╕ально╖ ╓дност╕ та зменшення соц╕ально╖ та гендерно╖ нер╕вност╕
як на нац╕ональному, так ╕ на ╢вропейському р╕внях. В такому контекст╕ м╕н╕стри
п╕дтвердили свою позиц╕ю про те, що вища осв╕та ╓ громадським благом та громадською
в╕дпов╕дальн╕стю. Вони наголосили, що в м╕жнародн╕й осв╕тянськ╕й сп╕впрац╕
та обм╕нах повинн╕ дом╕нувати навчальн╕ ц╕нност╕.
М╕н╕стри прид╕лили належну увагу р╕шенням Ради ╢вропи у Л╕сабон╕ (2000), та
Барселон╕ (2002), щодо перетворення ╢вропи на "найконкурентн╕шу та найб╕льш
динам╕чну, основану на знаннях економ╕ку, з б╕льшою к╕льк╕стю робочих м╕сць
кращо╖ якост╕, та б╕льшою соц╕альною ╓дн╕стю", та закликали до подальших
д╕й ╕ т╕сн╕шо╖ сп╕впрац╕ в контекст╕ Болонського процесу.
М╕н╕стри прийняли до уваги зв╕т, наданий Групою контролю про розвиток Болонського
процесу у пер╕од м╕ж Празьким та Берл╕нським самм╕тами. Також до уваги був
прийнятий зв╕т "Тенденц╕╖ - III", п╕дготовлений Асоц╕ац╕╓ю ╢вропейських
ун╕верситет╕в (А╢У), ╕ результати сем╕нар╕в, як╕ були орган╕зован╕ дек╕лькома
кра╖нами-учасницями та закладами вищо╖ осв╕ти, орган╕зац╕ями ╕ студентами.
Також м╕н╕стри прийняли до уваги Нац╕ональний зв╕т, який ╓ св╕дченням значного
прогресу, досягнутому у застосуванн╕ принцип╕в Болонського процесу. На завершення,
вони звернули увагу на пов╕домлення ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ ╕ Ради ╢вропи про
╖хню п╕дтримку Процесу.
М╕н╕стри погодились, що повинн╕ бути прийнят╕ м╕ри по створенню м╕цних зв'язк╕в
м╕ж вищою осв╕тою та науково-досл╕дницькою системою в╕дпов╕дних кра╖н. Створення
Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи вигра╓ в╕д по╓днання з Зоною ╢вропейських наукових
досл╕джень, посиливши таким чином фундамент створювано╖ ╢вропи Знань. Метою
такого утворення ╓ збереження культурного та л╕нгв╕стичного багатства ╢вропи,
яке базу╓ться на успадкован╕й р╕зноман╕тност╕ традиц╕й, та сприяння потенц╕алу
╕нновац╕й, соц╕альному ╕ економ╕чному розвитку, через зм╕цнення сп╕вроб╕тництва
м╕ж ╢вропейськими ВНЗ.
М╕н╕стри визнали ту первинну роль, яку у створенн╕ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи
в╕д╕грають ВНЗ та студентськ╕ сп╕лки. Вони прийняли до уваги ╕нформац╕ю Асоц╕ац╕╖
╢вропейських ун╕верситет╕в (А╢У), яка над╕йшла в╕д конвенту ВНЗ в Грац╕ (Graz),
внески ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ ВНЗ (EURASHE), та пов╕домлення з ЕSIB - Нац╕ональних
студентських сп╕лок ╢вропи.
М╕н╕стри в╕тають зац╕кавлен╕сть ╕нших рег╕он╕в св╕ту до створення Зони вищо╖
осв╕ти ╢вропи. Особливо бажаною ╓ присутн╕сть представник╕в ╢вропейських кра╖н,
як╕ ще не при╓дналися до Болонського процесу, так само, як ╕ представник╕в
╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, Латинсько╖ Америки, та Карибського сп╕льного простору
вищо╖ осв╕ти у якост╕ гостей конференц╕╖.
Прогрес
М╕н╕стри в╕тають ╕н╕ц╕ативи, що мали м╕сце з моменту проведення Празького
самм╕ту вищо╖ осв╕ти, як╕ роблять систему вищо╖ осв╕ти б╕льш прозорою та зб╕льшують
як╕сть ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти на р╕вн╕ навчальних заклад╕в, та на нац╕ональному
р╕вн╕. Вони високо оц╕нюють сп╕вроб╕тництво та роботу вс╕х партнер╕в - ун╕верситет╕в,
студентства, та ╕нших зац╕кавлених стор╕н.
М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть ус╕х елемент╕в Болонського процесу для створення
Зони ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти, та наголошують на необх╕дност╕ ╕нтенсиф╕кац╕╖
зусиль на р╕вн╕ навчальних заклад╕в, а також на нац╕ональному та ╢вропейському
р╕внях. М╕н╕стри докладатимуть зусиль для створення високоефективно╖ системи
гарант╕й якост╕ навчання, а також для ефективного використання двор╕внево╖
системи осв╕ти та визнання системи курс╕в та пер╕од╕в навчання.
Гарант╕я якост╕
Як╕сть вищо╖ осв╕ти безумовно ╓ основою створення Зони ╢вропейсько╖ вищо╖
осв╕ти. М╕н╕стри п╕дтримують подальший розвиток гарант╕й якост╕ на р╕вн╕ навчальних
заклад╕в, нац╕ональному та ╢вропейському р╕внях. Вони наголошують на необх╕дност╕
розвитку критер╕╖в та методолог╕й для загального користування у сфер╕ якост╕
осв╕ти.
Вони також п╕дкреслюють, що, зг╕дно з принципами автоном╕╖ навчальних заклад╕в,
первинна в╕дпов╕дальн╕сть за як╕сть вищо╖ осв╕ти лежить на кожному окремому
навчальному заклад╕, ╕ таким чином забезпечу╓ться можлив╕сть перев╕рки якост╕
системи навчання в нац╕ональних рамках.
Таким чином, вони вважають, що у 2005 роц╕ нац╕ональн╕ системи гарант╕╖ якост╕
повинн╕ включати:
визначення в╕дпов╕дальност╕ орган╕в та навчальних заклад╕в, як╕
беруть участь;
оц╕нку програм заклад╕в, яка включа╓ внутр╕шн╕й контроль, зовн╕шню
перев╕рку, участь студент╕в та публ╕кац╕ю результат╕в;
систему акредитац╕╖, сертиф╕кац╕╖ або под╕бн╕ процедури;
м╕жнародну участь, сп╕вроб╕тництво та створення сп╕лок.
На ╢вропейському р╕вн╕, м╕н╕стри звертаються до Е NQ А та ╖╖ член╕в, у сп╕впрац╕
з Е U А, ЕURА S НЕ та ЕSIВ, для розробки узгоджених стандарт╕в, процедур та
рекомендац╕й з питань гарант╕╖ якост╕, а також для впровадження системи р╕вноправного
розгляду та/або акредитац╕╖ агенц╕й чи орган╕в, та зв╕тування про досягнут╕
результати на зустр╕ч╕ 2005 року. Належний зв╕т буде прийнятий п╕сля випробовування
гарант╕й якост╕ ╕ ╕нших асоц╕ац╕й та орган╕зац╕й.
Структура ступеню: Прийняття системи, що базу╓ться на двох р╕внях:
М╕н╕стри рад╕ в╕дзначити, що в╕дпов╕дно до прийнято╖ в Болонь╖ декларац╕╖
про двоцикл╕чну систему, у ╢вропейському ландшафт╕ вищо╖ осв╕ти в╕дбуваються
всеб╕чн╕ зм╕ни. Вс╕ м╕н╕стри приймають терм╕ном для впровадження системи двох
цикл╕в 2005 р╕к.
М╕н╕стри п╕дкреслили важлив╕сть консол╕дац╕╖ досягнутих результат╕в та прийняття
зм╕н шляхом д╕алогу у межах навчальних заклад╕в, а також м╕ж навчальними закладами
та ╖х прац╕вниками.
М╕н╕стри заохочують кра╖н-учасниць детально продумати систему сум╕сних та
легко пор╕вняних квал╕ф╕кац╕й для сво╖х систем вищо╖ осв╕ти.
Квал╕ф╕кац╕╖ повинн╕ описуватись з точки зору об'╓му роботи, р╕вню, навчального
результату, компетентност╕, та проф╕лю. М╕н╕стри беруть на себе в╕дпов╕дальн╕сть
виробити загальну систему квал╕ф╕кац╕й для Зони ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти.
В рамках ц╕╓╖ системи ступен╕ повинн╕ мати р╕зновизначен╕ результати. Ступен╕
першого та другого циклу повинн╕ мати р╕зн╕ напрями та проф╕л╕, для того, щоб
в╕дпов╕дати р╕зноман╕тност╕ ╕ндив╕дуальних та академ╕чних потреб, а також потребам
ринку прац╕. Ступен╕ першого циклу повинн╕ надавати доступ, в значенн╕ Л╕сабонсько╖
конвенц╕╖, до програм другого циклу. Ступен╕ другого циклу даватимуть доступ
до здобуття докторського звання.
М╕н╕стри п╕дкреслили, що вони вс╕ма шляхами будуть добиватися доступност╕
вищо╖ осв╕ти для вс╕х.
П╕двищення моб╕льност╕
Моб╕льн╕сть студент╕в, а також викладацького та адм╕н╕стративного складу ╓
важливою умовою створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи. М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть
моб╕льност╕ у навчальн╕й, культурн╕й, а також, пол╕тичн╕й, соц╕альн╕й, та економ╕чн╕й
сферах. Вони рад╕ в╕дзначити, що, з часу ╖хньо╖ останньо╖ зустр╕ч╕, показники
моб╕льност╕ зросли, у велик╕й м╕р╕ завдяки значн╕й п╕дтримц╕ програм ╢вросоюзу.
М╕н╕стри робитимуть наступн╕ кроки щодо зб╕льшення статистичних показник╕в
моб╕льност╕ студент╕в.
Вони п╕дтвердили св╕й нам╕р докласти вс╕х зусиль до знищення будь-яких перешкод
для свободи руху в межах Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи.
Створення кредитно╖ системи
М╕н╕стри п╕дкреслюють важливу роль, яку гра╓ ╢вропейська кредитна трансферна
система (ЕС TS ) у п╕двищенн╕ моб╕льност╕ студентства та у розвитку м╕жнародних
навчальних програм. Вони в╕дм╕чають, що ЕСТS ста╓ все б╕льш вагомою для нац╕ональних
навчальних систем. Вони схвально оч╕кують ╖╖ подальший розвиток в╕д просто
кредитно╖ системи до трансферно-накопичувально╖ системи, яка могла б використовуватися
у межах Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи.
Визнання ступен╕в: прийняття сп╕вв╕дносно╖ та легко зрозум╕ло╖ системи
ступен╕в
М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть Л╕сабонсько╖ конвенц╕╖ про визнання диплом╕в,
яку мають ратиф╕кувати вс╕ кра╖ни-учасниц╕ Болонського процесу, та заклика╓
сп╕лки Е N ╤С та NАR╤С, а також повноважн╕ нац╕ональн╕ в╕домства до подальшого
виконання конвенц╕╖.
Вони ставлять за мету, щоб кожний студент, який зак╕нчить ун╕верситет п╕сля
2005 року, автоматично ╕ безкоштовно отримував Доповнення до диплому. Доповнення
повинно видаватися широко розповсюдженою ╓вропейською мовою.
Вони закликають навчальн╕ заклади та ╖хн╕х прац╕вник╕в до широкого використання
Доповнень до диплом╕в, ╕, таким чином, до використання переваг прозорост╕ та
гнучкост╕ системи ступен╕в вищо╖ осв╕ти для сприяння працевлаштуванню та продовженню
осв╕ти.
Вищ╕ навчальн╕ заклади та студентство
М╕н╕стри п╕дтримують участь ВНЗ та студентства у Болонському процес╕ ╕ вважають,
що лише активна участь вс╕х партнер╕в в Процес╕ може забезпечити його довгостроковий
усп╕х.
Усв╕домлюючи, який внесок авторитетн╕ ВНЗ можуть зробити в економ╕чний та
соц╕альний розвиток, м╕н╕стри сходяться на тому, що ун╕верситети повинн╕ бути
уповноважен╕ приймати р╕шення щодо сво╓╖ внутр╕шньо╖ орган╕зац╕╖ та управл╕ння.
М╕н╕стри закликають ц╕ навчальн╕ заклади ╕ в подальшому впроваджувати реформи
в ус╕ сфери свого життя. М╕н╕стри в╕дзначають конструктивну участь студентських
сп╕лок в Болонському процес╕ та п╕дкреслюють необх╕дн╕сть залучення студентства
до подальших д╕й.
Студентство ╓ повноправним партнером в управл╕нн╕ вищою осв╕тою. М╕н╕стри
закликають ун╕верситети та студентство до б╕льш активно╖ участ╕ в управл╕нн╕
вищою осв╕тою.
М╕н╕стри наголошують на необх╕дност╕ забезпечення г╕дних умов проживання та
навчання для студент╕в, маючи на уваз╕, щоб вони могли усп╕шно завершити курс
навчання, впродовж обумовленого строку, без перешкод, зв'язаних з соц╕альною
та економ╕чною ситуац╕╓ю в ╖хн╕х с╕м'ях. Також м╕н╕стри п╕дкреслюють необх╕дн╕сть
збору даних про соц╕альне та економ╕чне положення студентства.
Впровадження ╢вропейсько╖ тематики у вищу осв╕ту.
М╕н╕стри в╕дзначають, що, зг╕дно з ╖х закликом у Праз╕, в даний час впроваджуються
додатков╕ спецкурси, курси та програми з ╢вропейською тематикою або ор╕╓нтац╕╓ю.
Вони в╕дзначають, що ун╕верситетами в р╕зних ╢вропейських кра╖нах була започаткована
╕н╕ц╕атива щодо об'╓днання ╖хн╕х навчальних ресурс╕в та культурних традиц╕й
для розвитку ╓диних програм навчання та розробки сп╕льних ступен╕в на першому,
другому, та третьому р╕внях.
Б╕льш того, вони п╕дкреслили необх╕дн╕сть значного пер╕оду навчання за кордоном
в межах програм сп╕льних ступен╕в, а також для багатомовност╕ та розвитку мовно╖
вправност╕, для розкриття потенц╕алу студент╕в в контекст╕ ╢вропейсько╖ ╓дност╕
та п╕двищення конкурентоспроможност╕ на ринку робочо╖ сили.
М╕н╕стри погоджуються докласти зусиль, щоб усунути на нац╕ональному р╕вн╕
юридичн╕ перешкоди, що можуть заважати встановленню та визнанню сп╕льних ступен╕в,
а також активно п╕дтримувати розвиток гарант╕й якост╕ та ╓диних навчальних
програм, як╕ ведуть до встановлення таких ступен╕в.
П╕двищення привабливост╕ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи
М╕н╕стри погоджуються, що приваблив╕сть та в╕дкрит╕сть ╢вропейсько╖ вищо╖
осв╕ти повинна бути зб╕льшена. Вони п╕дтверджують готовн╕сть ╕ в подальшому
створювати стипенд╕альн╕ програми для студент╕в з кра╖н третього св╕ту.
М╕н╕стри заявляють, що м╕жнародний обм╕н у вищ╕й осв╕т╕ повинен ор╕╓нтуватися
на критер╕╖ якост╕ та навчально╖ ц╕нност╕, ╕ погодилися сприяти досягненню
ц╕╓╖ мети. У вс╕х обставинах таке сприяння повинно включати соц╕альн╕ та економ╕чн╕
аспекти.
Вони заохочують сп╕впрацю з ╕ншими рег╕онами св╕ту через створення сем╕нар╕в
та конференц╕й для представник╕в цих рег╕он╕в.
Можлив╕сть навчатися впродовж всього життя.
М╕н╕стри п╕дкреслюють важливий внесок вищо╖ осв╕ти у впровадження дов╕чного
навчання в реальн╕сть. Вони приймають м╕ри щоб спрямувати нац╕ональну пол╕тику
сво╖х кра╖н до ц╕╓╖ мети ╕ спонукати ВНЗ зб╕льшити можливост╕ навчатися незалежно
в╕д в╕ку, включаючи визнання попередньо╖ осв╕ти. Вони п╕дкреслюють, що так╕
д╕╖ повинн╕ бути нев╕д'╓мною складовою д╕яльност╕ вищо╖ осв╕ти.
Кр╕м того, м╕н╕стри наголошують на виробленн╕ квал╕ф╕кац╕йних рамок для Зони
вищо╖ осв╕ти ╢вропи, щоб розробити широкий спектр гнучких навчальних шлях╕в,
можливостей та технолог╕й, а також щоб пл╕дно використати кредити ЕСS.
Вони п╕дкреслюють необх╕дн╕сть зб╕льшення можливостей для вс╕х громадян, зг╕дно
з ╖хн╕ми бажаннями та можливостями, сл╕дувати шляхом вищо╖ осв╕ти впродовж
всього життя.
Додатков╕ д╕╖
Зона вищо╖ ╢вропейсько╖ осв╕ти й та Зона ╢вропейських досл╕джень -
два стовби сусп╕льства, що базу╓ться на знаннях.
Знаючи про необх╕дн╕сть т╕сних зв'язк╕в м╕ж ЕНЕА та Е R А у ╢вроп╕ Знань,
а також про важлив╕сть досл╕джень як складово╖ частини вищо╖ осв╕ти ╢вропи,
м╕н╕стри вважають за необх╕дне дивитись за меж╕ системи двох цикл╕в як мети
сьогодення, ╕ включити докторську ступ╕нь як трет╕й цикл Болонського процесу.
Вони п╕дкреслюють важлив╕сть досл╕джень та м╕ждисципл╕нарност╕ в п╕двищенн╕
якост╕ вищо╖ осв╕ти, та п╕двищенн╕ конкурентноздатност╕ ╢вропейсько╖ вищо╖
осв╕ти взагал╕. М╕н╕стри закликають до зб╕льшення моб╕льност╕ на докторському
та п╕слядокторському р╕внях, та заохочують ун╕верситети до зм╕цнення сп╕вроб╕тництва
у виконанн╕ програм на здобуття докторського ступеня, та у п╕дготовц╕ молодих
науковц╕в.
М╕н╕стри докладатимуть вс╕х зусиль, щоб ╢вропейськ╕ ун╕верситети стали ще
приваблив╕шими та ефективн╕шими партнерами. Тому м╕н╕стри просять ун╕верситети
надавати б╕льше уваги досл╕дженням в технолог╕чних, соц╕альних, та культурних
аспектах розвитку сусп╕льства.
М╕н╕стри розум╕ють, що ╕снують перешкоди, як╕ не можуть бути усунут╕ ВНЗ самотужки.
Це потребу╓ сильно╖ п╕дтримки, ф╕нансово╖ в тому числ╕, та сприятливих р╕шень
з╕ сторони нац╕ональних уряд╕в та ╢вропейських орган╕в.
На завершення, м╕н╕стри заявляють, що осередкам на докторському р╕вн╕ повинна
надаватися п╕дтримка для заохочення досягнення неперевешено╖ якост╕ знань,
щоб зробити ╖х еталоном Зони вищо╖ ╢вропейсько╖ осв╕ти.
Перев╕рка результат╕в
Маючи на уваз╕ ц╕л╕, встановлен╕ до 2010 року, оч╕ку╓ться перев╕рка результат╕в
Болонського процесу. Перев╕рка надасть над╕йну ╕нформац╕ю про реальний прогрес,
а також дасть можлив╕сть, при необх╕дност╕,внести корективи.
М╕н╕стри визначили групу контролю для орган╕зац╕╖ перев╕рки п╕д час самм╕ту
2005 року, та для п╕дготовки детального зв╕ту по пр╕оритетним напрямкам:
гарант╕я якост╕
система двох цикл╕в
визнання курс╕в та пер╕од╕в навчання.
Кра╖ни-учасниц╕ будуть, таким чином, готов╕ надати доступ до потр╕бно╖ ╕нформац╕╖
для досл╕джень. Доступ до банк╕в даних буде полегшений.
Нов╕ члени
М╕н╕стри вважають за потр╕бне прийняти статтю про прийняття нових член╕в у
наступному вигляд╕:
Кра╖ни-учасниц╕ ╢вропейсько╖ культурно╖ конвенц╕╖ можуть бути прийнятими у
члени Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи дов╕вши сво╓ бажання ╕ готовн╕сть сл╕дувати
мет╕ Болонського процесу в ╖х власн╕й систем╕ осв╕ти. ╥х заяви мають включати
╕нформац╕ю про те, як вони сл╕дують принципам та ц╕лям декларац╕╖.
М╕н╕стри вир╕шили прийняти заяви Албан╕╖, Андорри, Босн╕╖ та Герцеговини,
Ватикану, Рос╕╖, Серб╕╖ та Монтенегро, у минулому "Югославсько╖ республ╕ки
Македон╕╖", та прив╕тати ╖х в якост╕ нових член╕в, таким чином поширюючи
процес у 40 Европейських кра╖нах.
М╕н╕стри визнають, що членство у Болонському процес╕ спричиня╓ значн╕ зм╕ни
та реформи у вс╕х кра╖нах, що при╓днуються. Вони згодн╕ п╕дтримувати нових
член╕в на теоретичному та практичному р╕внях.
Контролююча структура
М╕н╕стри уповноважують виконання вс╕х питань, порушених в Комюн╕ке, а також
загальне керування Болонським процесом, включаючи п╕дготовку до наступно╖ зустр╕ч╕
м╕н╕стр╕в Груп╕ контролю, яка буде складатися з представник╕в Болонського процесу
та ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, з Радою ╢вропи, Е U А, ЕU R А S НЕ, ЕSIВ, та UN Е
SCO /СЕРЕS в якост╕ член╕в-консультант╕в. Ця група повинна скликатися не менше
двох раз╕в на р╕к, ╕ ма╓ очолюватися президентською владою ЕС у кра╖н╕ проведення
наступно╖ зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в.
Правл╕ння, також очолюване президентською владою ЕС, повинне наглядати за
роботою у пер╕оди м╕ж зустр╕чами. Правл╕ння ма╓ складатися з голови, в╕це-голови,
попередн╕х та наступних президент╕в ЕС, представник╕в трьох кра╖н-учасниць,
вибраних строком на один р╕к, представник╕в ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, U ЕА, ЕURАSНЕ,
ЕSIВ в якост╕ консультант╕в. Група та правл╕ння можуть скликати спец╕альн╕
робоч╕ групи так часто, як вони вважатимуть це за потр╕бне.
Загальна робота буде виконуватися Секретар╕атом, орган╕зованим кра╖ною наступно╖
зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в.
На перш╕й зустр╕ч╕ п╕сля Берл╕нсько╖ конференц╕╖, груп╕ доруча╓ться визначити
обов'язки правл╕ння та завдання секретар╕ату.
Програма роботи на 2003-2005 роки
М╕н╕стри просять Групу скоординувати свою д╕яльн╕сть таким чином, щоб досягти
результат╕в, зазначених у комюн╕ке, та зв╕тувати про досягнуте протягом наступно╖
зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в у 2005 роц╕.
Наступна конференц╕я
М╕н╕стри вир╕шили провести наступну конференц╕ю в Берген╕, Норвег╕я, у травн╕
2005 року.
|