ОФ╤Ц╤ЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
 
Болонський процес
Берл╕н 2003
"Створюючи Зону вищо╖ осв╕ти ╢вропи"
Комюн╕ке конференц╕╖ м╕н╕стр╕в вищо╖ осв╕ти

Берл╕н, 19 вересня 2003 року.

Преамбула

19 червня 1999 року, через р╕к п╕сля прийняття Сорбонсько╖ декларац╕╖, м╕н╕стри вищо╖ осв╕ти 29 ╢вропейських кра╖н п╕дписали Болонську декларац╕ю. Були узгоджен╕ важлив╕ сп╕льн╕ кроки для розвитку ефективно╖ та ╓дино╖ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи у пер╕од до 2010 року. На Празьк╕й конференц╕╖ 19 кв╕тня 2001 року м╕н╕стри зб╕льшили к╕льк╕сть задач та п╕дтвердили св╕й нам╕р про встановлення Зони вищо╖ осв╕ти близько 2010 року. 19 вересня 2003 року м╕н╕стри вищо╖ осв╕ти з 33 ╢вропейських кра╖н з╕брались у Берл╕н╕ для того, щоб переглянути досягнут╕ усп╕хи, та встановити пр╕оритети та нов╕ задач╕ на наступн╕ роки, маючи на мет╕ прискорення реал╕зац╕╖ проекту створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи. Вони погодились з наступними поглядами, принципами, та пр╕оритетами:

М╕н╕стри п╕дтвердили важлив╕сть соц╕ального аспекту Болонського процесу. Необх╕дн╕сть п╕двищення конкурентноздатност╕, яка повинна бути ур╕вноважена з пол╕пшенням соц╕альних характеристик Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи, що у подальшому приведе до посилення соц╕ально╖ ╓дност╕ та зменшення соц╕ально╖ та гендерно╖ нер╕вност╕ як на нац╕ональному, так ╕ на ╢вропейському р╕внях. В такому контекст╕ м╕н╕стри п╕дтвердили свою позиц╕ю про те, що вища осв╕та ╓ громадським благом та громадською в╕дпов╕дальн╕стю. Вони наголосили, що в м╕жнародн╕й осв╕тянськ╕й сп╕впрац╕ та обм╕нах повинн╕ дом╕нувати навчальн╕ ц╕нност╕.

М╕н╕стри прид╕лили належну увагу р╕шенням Ради ╢вропи у Л╕сабон╕ (2000), та Барселон╕ (2002), щодо перетворення ╢вропи на "найконкурентн╕шу та найб╕льш динам╕чну, основану на знаннях економ╕ку, з б╕льшою к╕льк╕стю робочих м╕сць кращо╖ якост╕, та б╕льшою соц╕альною ╓дн╕стю", та закликали до подальших д╕й ╕ т╕сн╕шо╖ сп╕впрац╕ в контекст╕ Болонського процесу.

М╕н╕стри прийняли до уваги зв╕т, наданий Групою контролю про розвиток Болонського процесу у пер╕од м╕ж Празьким та Берл╕нським самм╕тами. Також до уваги був прийнятий зв╕т "Тенденц╕╖ - III", п╕дготовлений Асоц╕ац╕╓ю ╢вропейських ун╕верситет╕в (А╢У), ╕ результати сем╕нар╕в, як╕ були орган╕зован╕ дек╕лькома кра╖нами-учасницями та закладами вищо╖ осв╕ти, орган╕зац╕ями ╕ студентами. Також м╕н╕стри прийняли до уваги Нац╕ональний зв╕т, який ╓ св╕дченням значного прогресу, досягнутому у застосуванн╕ принцип╕в Болонського процесу. На завершення, вони звернули увагу на пов╕домлення ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ ╕ Ради ╢вропи про ╖хню п╕дтримку Процесу.

М╕н╕стри погодились, що повинн╕ бути прийнят╕ м╕ри по створенню м╕цних зв'язк╕в м╕ж вищою осв╕тою та науково-досл╕дницькою системою в╕дпов╕дних кра╖н. Створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи вигра╓ в╕д по╓днання з Зоною ╢вропейських наукових досл╕джень, посиливши таким чином фундамент створювано╖ ╢вропи Знань. Метою такого утворення ╓ збереження культурного та л╕нгв╕стичного багатства ╢вропи, яке базу╓ться на успадкован╕й р╕зноман╕тност╕ традиц╕й, та сприяння потенц╕алу ╕нновац╕й, соц╕альному ╕ економ╕чному розвитку, через зм╕цнення сп╕вроб╕тництва м╕ж ╢вропейськими ВНЗ.

М╕н╕стри визнали ту первинну роль, яку у створенн╕ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи в╕д╕грають ВНЗ та студентськ╕ сп╕лки. Вони прийняли до уваги ╕нформац╕ю Асоц╕ац╕╖ ╢вропейських ун╕верситет╕в (А╢У), яка над╕йшла в╕д конвенту ВНЗ в Грац╕ (Graz), внески ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ ВНЗ (EURASHE), та пов╕домлення з ЕSIB - Нац╕ональних студентських сп╕лок ╢вропи.

М╕н╕стри в╕тають зац╕кавлен╕сть ╕нших рег╕он╕в св╕ту до створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи. Особливо бажаною ╓ присутн╕сть представник╕в ╢вропейських кра╖н, як╕ ще не при╓дналися до Болонського процесу, так само, як ╕ представник╕в ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, Латинсько╖ Америки, та Карибського сп╕льного простору вищо╖ осв╕ти у якост╕ гостей конференц╕╖.

Прогрес

М╕н╕стри в╕тають ╕н╕ц╕ативи, що мали м╕сце з моменту проведення Празького самм╕ту вищо╖ осв╕ти, як╕ роблять систему вищо╖ осв╕ти б╕льш прозорою та зб╕льшують як╕сть ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти на р╕вн╕ навчальних заклад╕в, та на нац╕ональному р╕вн╕. Вони високо оц╕нюють сп╕вроб╕тництво та роботу вс╕х партнер╕в - ун╕верситет╕в, студентства, та ╕нших зац╕кавлених стор╕н.

М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть ус╕х елемент╕в Болонського процесу для створення Зони ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти, та наголошують на необх╕дност╕ ╕нтенсиф╕кац╕╖ зусиль на р╕вн╕ навчальних заклад╕в, а також на нац╕ональному та ╢вропейському р╕внях. М╕н╕стри докладатимуть зусиль для створення високоефективно╖ системи гарант╕й якост╕ навчання, а також для ефективного використання двор╕внево╖ системи осв╕ти та визнання системи курс╕в та пер╕од╕в навчання.

Гарант╕я якост╕

Як╕сть вищо╖ осв╕ти безумовно ╓ основою створення Зони ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти. М╕н╕стри п╕дтримують подальший розвиток гарант╕й якост╕ на р╕вн╕ навчальних заклад╕в, нац╕ональному та ╢вропейському р╕внях. Вони наголошують на необх╕дност╕ розвитку критер╕╖в та методолог╕й для загального користування у сфер╕ якост╕ осв╕ти.

Вони також п╕дкреслюють, що, зг╕дно з принципами автоном╕╖ навчальних заклад╕в, первинна в╕дпов╕дальн╕сть за як╕сть вищо╖ осв╕ти лежить на кожному окремому навчальному заклад╕, ╕ таким чином забезпечу╓ться можлив╕сть перев╕рки якост╕ системи навчання в нац╕ональних рамках.

Таким чином, вони вважають, що у 2005 роц╕ нац╕ональн╕ системи гарант╕╖ якост╕ повинн╕ включати:

•  визначення в╕дпов╕дальност╕ орган╕в та навчальних заклад╕в, як╕ беруть участь;

•  оц╕нку програм заклад╕в, яка включа╓ внутр╕шн╕й контроль, зовн╕шню перев╕рку, участь студент╕в та публ╕кац╕ю результат╕в;

•  систему акредитац╕╖, сертиф╕кац╕╖ або под╕бн╕ процедури;

•  м╕жнародну участь, сп╕вроб╕тництво та створення сп╕лок.

На ╢вропейському р╕вн╕, м╕н╕стри звертаються до Е NQ А та ╖╖ член╕в, у сп╕впрац╕ з Е U А, ЕURА S НЕ та ЕSIВ, для розробки узгоджених стандарт╕в, процедур та рекомендац╕й з питань гарант╕╖ якост╕, а також для впровадження системи р╕вноправного розгляду та/або акредитац╕╖ агенц╕й чи орган╕в, та зв╕тування про досягнут╕ результати на зустр╕ч╕ 2005 року. Належний зв╕т буде прийнятий п╕сля випробовування гарант╕й якост╕ ╕ ╕нших асоц╕ац╕й та орган╕зац╕й.

Структура ступеню: Прийняття системи, що базу╓ться на двох р╕внях:

М╕н╕стри рад╕ в╕дзначити, що в╕дпов╕дно до прийнято╖ в Болонь╖ декларац╕╖ про двоцикл╕чну систему, у ╢вропейському ландшафт╕ вищо╖ осв╕ти в╕дбуваються всеб╕чн╕ зм╕ни. Вс╕ м╕н╕стри приймають терм╕ном для впровадження системи двох цикл╕в 2005 р╕к.

М╕н╕стри п╕дкреслили важлив╕сть консол╕дац╕╖ досягнутих результат╕в та прийняття зм╕н шляхом д╕алогу у межах навчальних заклад╕в, а також м╕ж навчальними закладами та ╖х прац╕вниками.

М╕н╕стри заохочують кра╖н-учасниць детально продумати систему сум╕сних та легко пор╕вняних квал╕ф╕кац╕й для сво╖х систем вищо╖ осв╕ти.

Квал╕ф╕кац╕╖ повинн╕ описуватись з точки зору об'╓му роботи, р╕вню, навчального результату, компетентност╕, та проф╕лю. М╕н╕стри беруть на себе в╕дпов╕дальн╕сть виробити загальну систему квал╕ф╕кац╕й для Зони ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти.

В рамках ц╕╓╖ системи ступен╕ повинн╕ мати р╕зновизначен╕ результати. Ступен╕ першого та другого циклу повинн╕ мати р╕зн╕ напрями та проф╕л╕, для того, щоб в╕дпов╕дати р╕зноман╕тност╕ ╕ндив╕дуальних та академ╕чних потреб, а також потребам ринку прац╕. Ступен╕ першого циклу повинн╕ надавати доступ, в значенн╕ Л╕сабонсько╖ конвенц╕╖, до програм другого циклу. Ступен╕ другого циклу даватимуть доступ до здобуття докторського звання.

М╕н╕стри п╕дкреслили, що вони вс╕ма шляхами будуть добиватися доступност╕ вищо╖ осв╕ти для вс╕х.

П╕двищення моб╕льност╕

Моб╕льн╕сть студент╕в, а також викладацького та адм╕н╕стративного складу ╓ важливою умовою створення Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи. М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть моб╕льност╕ у навчальн╕й, культурн╕й, а також, пол╕тичн╕й, соц╕альн╕й, та економ╕чн╕й сферах. Вони рад╕ в╕дзначити, що, з часу ╖хньо╖ останньо╖ зустр╕ч╕, показники моб╕льност╕ зросли, у велик╕й м╕р╕ завдяки значн╕й п╕дтримц╕ програм ╢вросоюзу. М╕н╕стри робитимуть наступн╕ кроки щодо зб╕льшення статистичних показник╕в моб╕льност╕ студент╕в.

Вони п╕дтвердили св╕й нам╕р докласти вс╕х зусиль до знищення будь-яких перешкод для свободи руху в межах Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи.

Створення кредитно╖ системи

М╕н╕стри п╕дкреслюють важливу роль, яку гра╓ ╢вропейська кредитна трансферна система (ЕС TS ) у п╕двищенн╕ моб╕льност╕ студентства та у розвитку м╕жнародних навчальних програм. Вони в╕дм╕чають, що ЕСТS ста╓ все б╕льш вагомою для нац╕ональних навчальних систем. Вони схвально оч╕кують ╖╖ подальший розвиток в╕д просто кредитно╖ системи до трансферно-накопичувально╖ системи, яка могла б використовуватися у межах Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи.

Визнання ступен╕в: прийняття сп╕вв╕дносно╖ та легко зрозум╕ло╖ системи ступен╕в

М╕н╕стри п╕дкреслюють важлив╕сть Л╕сабонсько╖ конвенц╕╖ про визнання диплом╕в, яку мають ратиф╕кувати вс╕ кра╖ни-учасниц╕ Болонського процесу, та заклика╓ сп╕лки Е N ╤С та NАR╤С, а також повноважн╕ нац╕ональн╕ в╕домства до подальшого виконання конвенц╕╖.

Вони ставлять за мету, щоб кожний студент, який зак╕нчить ун╕верситет п╕сля 2005 року, автоматично ╕ безкоштовно отримував Доповнення до диплому. Доповнення повинно видаватися широко розповсюдженою ╓вропейською мовою.

Вони закликають навчальн╕ заклади та ╖хн╕х прац╕вник╕в до широкого використання Доповнень до диплом╕в, ╕, таким чином, до використання переваг прозорост╕ та гнучкост╕ системи ступен╕в вищо╖ осв╕ти для сприяння працевлаштуванню та продовженню осв╕ти.

Вищ╕ навчальн╕ заклади та студентство

М╕н╕стри п╕дтримують участь ВНЗ та студентства у Болонському процес╕ ╕ вважають, що лише активна участь вс╕х партнер╕в в Процес╕ може забезпечити його довгостроковий усп╕х.

Усв╕домлюючи, який внесок авторитетн╕ ВНЗ можуть зробити в економ╕чний та соц╕альний розвиток, м╕н╕стри сходяться на тому, що ун╕верситети повинн╕ бути уповноважен╕ приймати р╕шення щодо сво╓╖ внутр╕шньо╖ орган╕зац╕╖ та управл╕ння. М╕н╕стри закликають ц╕ навчальн╕ заклади ╕ в подальшому впроваджувати реформи в ус╕ сфери свого життя. М╕н╕стри в╕дзначають конструктивну участь студентських сп╕лок в Болонському процес╕ та п╕дкреслюють необх╕дн╕сть залучення студентства до подальших д╕й.

Студентство ╓ повноправним партнером в управл╕нн╕ вищою осв╕тою. М╕н╕стри закликають ун╕верситети та студентство до б╕льш активно╖ участ╕ в управл╕нн╕ вищою осв╕тою.

М╕н╕стри наголошують на необх╕дност╕ забезпечення г╕дних умов проживання та навчання для студент╕в, маючи на уваз╕, щоб вони могли усп╕шно завершити курс навчання, впродовж обумовленого строку, без перешкод, зв'язаних з соц╕альною та економ╕чною ситуац╕╓ю в ╖хн╕х с╕м'ях. Також м╕н╕стри п╕дкреслюють необх╕дн╕сть збору даних про соц╕альне та економ╕чне положення студентства.

Впровадження ╢вропейсько╖ тематики у вищу осв╕ту.

М╕н╕стри в╕дзначають, що, зг╕дно з ╖х закликом у Праз╕, в даний час впроваджуються додатков╕ спецкурси, курси та програми з ╢вропейською тематикою або ор╕╓нтац╕╓ю.

Вони в╕дзначають, що ун╕верситетами в р╕зних ╢вропейських кра╖нах була започаткована ╕н╕ц╕атива щодо об'╓днання ╖хн╕х навчальних ресурс╕в та культурних традиц╕й для розвитку ╓диних програм навчання та розробки сп╕льних ступен╕в на першому, другому, та третьому р╕внях.

Б╕льш того, вони п╕дкреслили необх╕дн╕сть значного пер╕оду навчання за кордоном в межах програм сп╕льних ступен╕в, а також для багатомовност╕ та розвитку мовно╖ вправност╕, для розкриття потенц╕алу студент╕в в контекст╕ ╢вропейсько╖ ╓дност╕ та п╕двищення конкурентоспроможност╕ на ринку робочо╖ сили.

М╕н╕стри погоджуються докласти зусиль, щоб усунути на нац╕ональному р╕вн╕ юридичн╕ перешкоди, що можуть заважати встановленню та визнанню сп╕льних ступен╕в, а також активно п╕дтримувати розвиток гарант╕й якост╕ та ╓диних навчальних програм, як╕ ведуть до встановлення таких ступен╕в.

П╕двищення привабливост╕ Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи

М╕н╕стри погоджуються, що приваблив╕сть та в╕дкрит╕сть ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти повинна бути зб╕льшена. Вони п╕дтверджують готовн╕сть ╕ в подальшому створювати стипенд╕альн╕ програми для студент╕в з кра╖н третього св╕ту.

М╕н╕стри заявляють, що м╕жнародний обм╕н у вищ╕й осв╕т╕ повинен ор╕╓нтуватися на критер╕╖ якост╕ та навчально╖ ц╕нност╕, ╕ погодилися сприяти досягненню ц╕╓╖ мети. У вс╕х обставинах таке сприяння повинно включати соц╕альн╕ та економ╕чн╕ аспекти.

Вони заохочують сп╕впрацю з ╕ншими рег╕онами св╕ту через створення сем╕нар╕в та конференц╕й для представник╕в цих рег╕он╕в.

Можлив╕сть навчатися впродовж всього життя.

М╕н╕стри п╕дкреслюють важливий внесок вищо╖ осв╕ти у впровадження дов╕чного навчання в реальн╕сть. Вони приймають м╕ри щоб спрямувати нац╕ональну пол╕тику сво╖х кра╖н до ц╕╓╖ мети ╕ спонукати ВНЗ зб╕льшити можливост╕ навчатися незалежно в╕д в╕ку, включаючи визнання попередньо╖ осв╕ти. Вони п╕дкреслюють, що так╕ д╕╖ повинн╕ бути нев╕д'╓мною складовою д╕яльност╕ вищо╖ осв╕ти.

Кр╕м того, м╕н╕стри наголошують на виробленн╕ квал╕ф╕кац╕йних рамок для Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи, щоб розробити широкий спектр гнучких навчальних шлях╕в, можливостей та технолог╕й, а також щоб пл╕дно використати кредити ЕСS.

Вони п╕дкреслюють необх╕дн╕сть зб╕льшення можливостей для вс╕х громадян, зг╕дно з ╖хн╕ми бажаннями та можливостями, сл╕дувати шляхом вищо╖ осв╕ти впродовж всього життя.

Додатков╕ д╕╖

Зона вищо╖ ╢вропейсько╖ осв╕ти й та Зона ╢вропейських досл╕джень - два стовби сусп╕льства, що базу╓ться на знаннях.

Знаючи про необх╕дн╕сть т╕сних зв'язк╕в м╕ж ЕНЕА та Е R А у ╢вроп╕ Знань, а також про важлив╕сть досл╕джень як складово╖ частини вищо╖ осв╕ти ╢вропи, м╕н╕стри вважають за необх╕дне дивитись за меж╕ системи двох цикл╕в як мети сьогодення, ╕ включити докторську ступ╕нь як трет╕й цикл Болонського процесу. Вони п╕дкреслюють важлив╕сть досл╕джень та м╕ждисципл╕нарност╕ в п╕двищенн╕ якост╕ вищо╖ осв╕ти, та п╕двищенн╕ конкурентноздатност╕ ╢вропейсько╖ вищо╖ осв╕ти взагал╕. М╕н╕стри закликають до зб╕льшення моб╕льност╕ на докторському та п╕слядокторському р╕внях, та заохочують ун╕верситети до зм╕цнення сп╕вроб╕тництва у виконанн╕ програм на здобуття докторського ступеня, та у п╕дготовц╕ молодих науковц╕в.

М╕н╕стри докладатимуть вс╕х зусиль, щоб ╢вропейськ╕ ун╕верситети стали ще приваблив╕шими та ефективн╕шими партнерами. Тому м╕н╕стри просять ун╕верситети надавати б╕льше уваги досл╕дженням в технолог╕чних, соц╕альних, та культурних аспектах розвитку сусп╕льства.

М╕н╕стри розум╕ють, що ╕снують перешкоди, як╕ не можуть бути усунут╕ ВНЗ самотужки. Це потребу╓ сильно╖ п╕дтримки, ф╕нансово╖ в тому числ╕, та сприятливих р╕шень з╕ сторони нац╕ональних уряд╕в та ╢вропейських орган╕в.

На завершення, м╕н╕стри заявляють, що осередкам на докторському р╕вн╕ повинна надаватися п╕дтримка для заохочення досягнення неперевешено╖ якост╕ знань, щоб зробити ╖х еталоном Зони вищо╖ ╢вропейсько╖ осв╕ти.

Перев╕рка результат╕в

Маючи на уваз╕ ц╕л╕, встановлен╕ до 2010 року, оч╕ку╓ться перев╕рка результат╕в Болонського процесу. Перев╕рка надасть над╕йну ╕нформац╕ю про реальний прогрес, а також дасть можлив╕сть, при необх╕дност╕,внести корективи.

М╕н╕стри визначили групу контролю для орган╕зац╕╖ перев╕рки п╕д час самм╕ту 2005 року, та для п╕дготовки детального зв╕ту по пр╕оритетним напрямкам:

 гарант╕я якост╕

 система двох цикл╕в

 визнання курс╕в та пер╕од╕в навчання.

Кра╖ни-учасниц╕ будуть, таким чином, готов╕ надати доступ до потр╕бно╖ ╕нформац╕╖ для досл╕джень. Доступ до банк╕в даних буде полегшений.

Нов╕ члени

М╕н╕стри вважають за потр╕бне прийняти статтю про прийняття нових член╕в у наступному вигляд╕:

Кра╖ни-учасниц╕ ╢вропейсько╖ культурно╖ конвенц╕╖ можуть бути прийнятими у члени Зони вищо╖ осв╕ти ╢вропи дов╕вши сво╓ бажання ╕ готовн╕сть сл╕дувати мет╕ Болонського процесу в ╖х власн╕й систем╕ осв╕ти. ╥х заяви мають включати ╕нформац╕ю про те, як вони сл╕дують принципам та ц╕лям декларац╕╖.

М╕н╕стри вир╕шили прийняти заяви Албан╕╖, Андорри, Босн╕╖ та Герцеговини, Ватикану, Рос╕╖, Серб╕╖ та Монтенегро, у минулому "Югославсько╖ республ╕ки Македон╕╖", та прив╕тати ╖х в якост╕ нових член╕в, таким чином поширюючи процес у 40 Европейських кра╖нах.

М╕н╕стри визнають, що членство у Болонському процес╕ спричиня╓ значн╕ зм╕ни та реформи у вс╕х кра╖нах, що при╓днуються. Вони згодн╕ п╕дтримувати нових член╕в на теоретичному та практичному р╕внях.

Контролююча структура

М╕н╕стри уповноважують виконання вс╕х питань, порушених в Комюн╕ке, а також загальне керування Болонським процесом, включаючи п╕дготовку до наступно╖ зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в Груп╕ контролю, яка буде складатися з представник╕в Болонського процесу та ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, з Радою ╢вропи, Е U А, ЕU R А S НЕ, ЕSIВ, та UN Е SCO /СЕРЕS в якост╕ член╕в-консультант╕в. Ця група повинна скликатися не менше двох раз╕в на р╕к, ╕ ма╓ очолюватися президентською владою ЕС у кра╖н╕ проведення наступно╖ зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в.

Правл╕ння, також очолюване президентською владою ЕС, повинне наглядати за роботою у пер╕оди м╕ж зустр╕чами. Правл╕ння ма╓ складатися з голови, в╕це-голови, попередн╕х та наступних президент╕в ЕС, представник╕в трьох кра╖н-учасниць, вибраних строком на один р╕к, представник╕в ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, U ЕА, ЕURАSНЕ, ЕSIВ в якост╕ консультант╕в. Група та правл╕ння можуть скликати спец╕альн╕ робоч╕ групи так часто, як вони вважатимуть це за потр╕бне.

Загальна робота буде виконуватися Секретар╕атом, орган╕зованим кра╖ною наступно╖ зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в.

На перш╕й зустр╕ч╕ п╕сля Берл╕нсько╖ конференц╕╖, груп╕ доруча╓ться визначити обов'язки правл╕ння та завдання секретар╕ату.

Програма роботи на 2003-2005 роки

М╕н╕стри просять Групу скоординувати свою д╕яльн╕сть таким чином, щоб досягти результат╕в, зазначених у комюн╕ке, та зв╕тувати про досягнуте протягом наступно╖ зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в у 2005 роц╕.

Наступна конференц╕я

М╕н╕стри вир╕шили провести наступну конференц╕ю в Берген╕, Норвег╕я, у травн╕ 2005 року.


 

М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни - 01135, м.Ки╖в, пр.Перемоги,10

www.kmu.gov.ua

www.president.gov.ua

www.portal.rada.gov.ua

www.civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/discussion/ovv/

www.guds.gov.ua

www.kdpu-nt.gov.ua

www.proftekhosvita.org.ua

www.network.org.ua

www.useti.org.ua

www.testportal.gov.ua

www.vstup.info

www.kno.rada.gov.ua

euro2012.ukrinform.ua/