ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ВІДПОВІДІ НА ВИКЛИКИ ЧАСУ

Високодостойний пане Президенте!

Шановні колеги!

Шановні пані та панове!

Сьогодні відбувається вже друга в цьому році зустріч Президента України з освітянами, і ми вдячні Вам, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, за посилену увагу до проблем реформування сфери освіти в цілому і вищої освіти зокрема. Шляхи такого реформування значною мірою визначені в освітянських Указах Президента України від 4 липня 2005 року та 20 березня 2008 року.

Сьогодні я хотів би звернути Вашу увагу, шановні колеги, до таких основних напрямків реформування вищої школи.

І.ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Знаковою подією в житті української освіти цього року стало запровадження всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень вступників до вищих навчальних закладів країни. За оцінками учасників тестування, їх батьків, вітчизняних та зарубіжних громадських спостерігачів, засобів масової інформації, нам вдалося забезпечити прозорий, рівний, справедливий і зрозумілий усім доступ до вищої освіти та значною мірою подолати зневіру українського суспільства, давно стомленого різними деформаціями, спотвореннями і зловживаннями під час процедури вимірювання знань вступників до вищої школи. Про це переконливо свідчать результати соціологічних опитувань, які показують, що 72 % респондентів підтримують цей проект, ініційований Президентом України.

Отже, незважаючи на опір запровадженню зовнішнього оцінювання, що чинився окремими керівниками вищих навчальних закладів та деякими політичними силами, нам вдалося скласти цей іспит на громадянську зрілість, національну гідність і готовність не лише декларувати та пропагувати демократичні зміни, а й діяти на користь нашим національним інтересам. Запровадження зовнішнього оцінювання стало найбільш суспільно значущою реформою української освіти, яка має стратегічний характер і зумовить глибокі позитивні зміни.

Наведемо кілька цифр. Для участі в зовнішньому оцінюванні було зареєстровано 512 591 особу. Прийшовши до 4 634 пунктів тестування, вони виконали понад мільйон тестів. Для підвезення учасників оцінювання до пунктів тестування було залучено близько 6 тис. транспортних засобів. У пунктах тестування та пунктах перевірки працювали 219 тис. залучених працівників. Для проведення оцінювання було розроблено 33 варіанти та 495 субваріантів тестів з 11 предметів. Було надруковано 1,4 млн. тестових зошитів загальним обсягом понад 24 млн. сторінок. Опрацьовано понад 4 млн. бланків відповідей і жодної роботи не було втрачено, всі розпізнані, оброблені та оцінені. Ні працівники Українського центру оцінювання якості освіти, ні правоохоронні органи, ні спостерігачі не зафіксували жодного випадку порушення конфіденційності чи передчасного витоку інформації, що могло б зумовити корупційні прояви в цій системі.

На жаль, мушу визнати, що навіть після успішного проведення зовнішнього оцінювання голослівні звинувачення та безпідставна, груба, образлива критика тестування триває. Ще гіршим є намагання окремих незадоволених, я б сказав, "ображених", успішним тестуванням, перевести дискусію в політичну площину, нехтуючи при цьому елементарними нормами моралі та порядності. Прикро, що в цьому беруть участь й окремі ректори. На шляху подальшого запровадження зовнішнього оцінювання нас не зупинять подібні звинувачення та інсинуації. Міністерство, регіональні центри оцінювання, місцеві органи управління освітою отримують величезну кількість звернень від громадян України із щирими словами вдячності за надану можливість їхнім дітям стати студентами вищих навчальних закладів лише на основі власних знань, без впливу інших "факторів". Ми цей кредит довіри українського суспільства не втратимо.

Ми бачимо, зрозуміло, певні прорахунки та недоліки - і в змісті тестів, і в окремих процедурах його проведення, і в умовах прийому. Вони були неуникні під час здійснення справи такого масштабу і складності, але всі вони мають непринциповий характер і не можуть поставити під сумнів позитивного ефекту тестування в цілому. Проте, щоб уникнути цих недоліків надалі, ще до початку цьогорічного навчального року Міністерством вперше за всі роки підготувало нові Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2009 році, Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, Програми ЗНО, реструктуризовано завершення навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах. Проекти цих документів були опубліковані та неодноразово обговорювалися з представниками громадськості, органів управління освітою та керівниками навчальних закладів. Зараз вони проходять реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

І насамкінець. Тестування - не український винахід. Всі провідні країни світу вже давно подолали цей шлях. Зовнішнє незалежне оцінювання - це, без перебільшення, прорив в українській освіті, рішучий крок до європейських стандартів поведінки і життя.

ІІ. ЯКІСТЬ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Наступне питання, до якого хочу привернути увагу, - підвищення якості надання освітніх послуг вищими навчальними закладами.

Сьогодні мережа вищих навчальних закладів налічує 904 заклади усіх рівнів акредитації та форм власності. Якщо орієнтуватися на європейський досвід, це невиправдано багато. Дотепер в Україні зростала кількість вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (з 156 у 1992 році до 351 цьогоріч) і вищих навчальних закладів приватної форми власності (з 25 у 1992 році до 202 у 2008 році).

Інша проблема - безсистемне, невмотивоване створення великої кількості відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів, яких в Україні діє 1 005. Про реалізацію програми наближення освіти до місця проживання споживачів тут здебільшого не йдеться. Це просто банальне заробляння грошей, якщо не сказати більше. Кількість відокремлених структурних підрозділів потрібно скорочувати. Хочу звернутися до присутніх тут голів обласних державних адміністрацій із проханням дати відповідні доручення провести моніторинг доцільності функціонування в кожній із областей численних філій, навчально-консультаційних центрів, навчально-консультаційних пунктів. Для цього потрібні рішучі кроки.

Торкнуся ще одного питання: підпорядкованості вищих навчальних закладів 26 міністерствам. Ми не говоримо зараз про одноактну автоматичну передачу цих вищих навчальних закладів до МОН. Мова йде про поетапний і добре продуманий процес передачі. Це дасть змогу оптимізувати мережу закладів, уникнути дублювання та підготовки надлишкової кількості фахівців з окремих напрямів підготовки і спеціальностей. Ми сподіваємось на максимальне розуміння з боку галузевих міністерств необхідності централізації управління вищими навчальними закладами.

ІІІ. ПІДРУЧНИКИ

Серед численних факторів, що забезпечують якісну освіту, - створення якісних сучасних підручників, посібників, довідників, словників українською мовою.

Аналіз ситуації свідчить, що забезпеченість вищих навчальних закладів навчальною літературою сьогодні є далекою від бажаної. Забезпеченість підручниками і навчальними посібниками державною мовою сьогодні становить: соціально-гуманітарний напрям - 91 %; економічний напрям - 84 %; природничо-математичний напрям - 62 %; інженерно-технічний напрям - 55 %. Звертаю вашу увагу, шановні колеги, на необхідність підтримки видання підручників українською мовою, особливо з природничо-математичного та інженерно-технічного напрямків.

На жаль, незадовільним залишається фінансування видання навчальної літератури для вищої школи: якщо у 2004 році на ці цілі було виділено 11 млн. грн., то у 2007 - 6,6 млн. грн., а у поточному - жодної гривні, оскільки не були прийняті зміни до бюджету. Враховуючи це, Міністерство до 1 листопада завершить формування програми "Підручник вищої школи". Це буде наш план дій на найближчі три роки.

Наразі у вищій школі вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від активності самого навчального закладу. Створення підручників нового покоління має стати справою кожного професора, кожного доцента. Ми маємо взяти за правило, що однією з головних вимог до здобуття цих наукових звань повинна стати підготовка підручника або навчального посібника.

ІV. ВИКЛАДАННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ

Одним із складних питань державної ваги є питання здійснення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах державною мовою. Результати зовнішнього незалежного оцінювання знань засвідчили, що хоча рівень володіння українською мовою у випускників шкіл не в кожному регіоні задовільний, але є надія на значне поліпшення ситуації. Думаю, що з часом, коли потреба студентів у володінні державною мовою переважить небажання окремих викладачів вищих навчальних закладів певних регіонів переходити на викладання державною мовою, ситуація зміниться на краще, особливо з огляду на випуск переважно україномовної навчальної літератури.

Шановні колеги ректори! Мова йде про цивілізований, коректний, академічний підхід до вирішення цієї проблеми. Від того, що Ви підпишете формальні накази і задекларуєте перехід на викладання українською мовою, Ви викличете спротив, негатив і свідомо чи несвідомо, але зашкодите справі. Ми бачимо, який шалений спротив антиукраїнських сил викликало лише саме позначення цієї проблеми, лише вимірювання її кількісних параметрів. Це довгий шлях, але для його подолання потрібна Ваша щоденна активність, а не перечікування "від указу до указу". Для цього першочерговим є створення комунікативного поля серед професорсько-викладацького складу та студентів (так би мовити, Болонський процес всередині країни), що передбачає:

• видання і активне використання підручників українською мовою;
• "перехресне" стажування викладачів з різних регіонів з активним читанням лекцій українською мовою чи в переважно україномовному середовищі;
• мобільність і включене навчання студентів на семестр чи навчальний рік у навчальних закладах, де немає проблем із викладанням українською мовою;
• регулярні термінологічні наради викладачів з певних напрямів (математичні, інженерні, фізичні, біологічні науки тощо).

V. НАЦІОНАЛЬНА ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА

Слід також визнати, що, захопившись на якомусь етапі реформування вищої освіти її гуманітарною складовою, розвитком економічних та юридичних напрямів підготовки, були певною мірою втрачені здобутки національної школи у природничо-математичному напрямку.

Тому нам знову доводиться ініціювати відновлювальні процеси задля підвищення рівня природничо-математичної освіти в навчальних закладах, інтерес до яких знизився в суспільстві до неприпустимо низького рівня. У 2009 році буде введено обов'язкове тестування з математики для тих абітурієнтів, які вступатимуть на природничо-математичні та технічні напрями підготовки, а у школах відновлюється як обов'язкова для відповідних профілів державна підсумкова атестація з математики.

І якщо проблеми наявності талановитої молоді в Україні немає, а методична база активно оновлюється, то найбільш гострим залишається питання забезпечення вищих навчальних закладів сучасним лабораторним обладнанням з природничо-математичного циклу, особливо з фізики, хімії, біології. Нам конче потрібна державна підтримка у вигляді Державної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін, розрахована на три-чотири роки, з фінансуванням відповідно до реальних потреб.

З метою обговорення шляхів поліпшення вивчення математики і фізики у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, використання нових технологій навчання у жовтні цього року заплановано провести Всеукраїнську нараду за участю вчених, викладачів, вчителів, методистів. Результатом обговорення стане програма дій щодо розвитку природничо-математичної освіти. Необхідна також і ефективна система фінансової підтримки талановитої молоді, яка дала б можливість залучити потенціал молодого покоління до виконання пріоритетних завдань у напрямі розвитку фундаментальної науки і сучасних технологій.

VI. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ

Якість вищої освіти безпосередньо пов'язана з питанням забезпечення належного рівня наукових досліджень в університетах, приведення їх у відповідність до європейських стандартів наукового та науково-методичного забезпечення. Університет є лише тоді університетом, коли в ньому проводять фундаментальні наукові дослідження і готують на цьому ґрунті кадри вищої кваліфікації. Все інше - це категорія професійної школи. У нас, поки що, все набагато складніше. Сьогодні в Україні з 347 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації наукові дослідження здійснюють менше половини (164). Це не дивно. Повертаючись до проблем мережі, можна поставити запитання: якої науки ми чекаємо від вищого навчального закладу, де трохи більше ста викладачів і "мікроскопічні" кафедри, на яких наукові інтереси працівників ніколи не збігалися?

На 2008 рік планувалося сумарне збільшення фінансування наукових досліджень в університетах на 27 % порівняно з 2007 роком. Але це збільшення в основному йде на компенсацію інфляції та чергове підвищення заробітної платні. Потребує визначення і система пріоритетів у виборі тематики наукових досліджень, оскільки ефективне використання науково-технічного потенціалу можливе лише за умови, коли збалансовано взаємодіють усі складові: фундаментальна наука, прикладні дослідження і розробки.

Ми свідомі того, що науковець лише тоді може генерувати нові ідеї, коли він має доступ до світових інформаційних ресурсів. З 15 вересня, вперше забезпечено масове тестове підключення через мережу УРАН наших університетів і наукових установ до інтернет-ресурсів провідних наукових видавництв світу. Наразі йдеться про набір у приблизно 2 000 журналів і баз даних з усіх галузей знань. Таким чином, ми зробили радикальний крок для подолання гострої проблеми ізольованості українських дослідників від масиву сучасної наукової інформації.

Слід констатувати, що сьогодні стан матеріально-технічної бази наукових підрозділів вищих навчальних закладів є незадовільним. Для того, аби наша наука була конкурентоспроможною, потрібні сучасні, а, отже, дорогі, прилади. Відсутність новітнього наукового обладнання просто зупинить розвиток науки!

Розуміючи труднощі, пов'язані з дефіцитом державного бюджету, Міністерство освіти і науки цього року запровадило заходи, спрямовані на поліпшення ситуації. Створено 25 центрів користування науковим обладнанням у різних регіонах країни, розпочато їх укомплектування наукоємним обладнанням. Міністерством оголосило конкурс серед вищих навчальних закладів та наукових установ для здійснення закупівлі новітнього наукового обладнання. Потреба коштів лише на цю програму становить понад 275 млн. грн. Ми заклали в бюджет 2009 року 50 млн. грн.

Головна потреба в оновленні парку наукового обладнання виникла в університетах, які проводять фундаментальні дослідження.

Щоб змінити таке становище, МОН пропонує наступні кроки.

• Розроблення та виконання Державної цільової програми з оновлення та модернізації наукової інструментальної матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів. Якщо протягом кількох років щорічно виділяти з Державного бюджету по 150-200 млн. гривень на закупівлю новітнього наукового обладнання, то за цей період можна значною мірою оновити наукову матеріально-технічну базу наших університетів.
• Актуальною лишається проблема державної підтримки молодих учених, особливо шляхом виділення грантів і премій, зокрема Президента України.

За результатами конкурсу проектів на гранти Президента України для молодих учених, проведеного у 2008 році Державним фондом фундаментальних досліджень, частка університетів, що вибороли фінансування для своїх молодих учених, збільшилась до 65,1 % порівняно з 53,2 % у 2007 році. Найбільш талановитих молодих науковців за видатні досягнення у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук Президент України щорічно нагороджує іменною премією. Вже збільшено втричі розмір та кількість стипендій Президента України для молодих учених. Передбачається заохочувати українських учених до публікацій у реферованих наукових виданнях, які мають високий імпакт-фактор (1 і вище), через виплату відповідних премій.

• Задля активізації роботи з обдарованою студентською молоддю у 2008/09 навчальному році Міністерство приділятиме значну увагу організації та проведенню Всеукраїнської студентської олімпіади та Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук.

VII. ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ВИЩУ ОСВІТУ"

Розуміючи, що всі заходи щодо модернізації повинні мати законодавче підґрунтя, Міністерство, за широкою участю провідних фахівців у галузі вищої освіти, юристів, освітянської громадськості, розробило і надіслало на погодження до відповідних державних структур новий варіант проекту змін до Закону України "Про вищу освіту", який може, у разі його ухвалення, стати наступним кроком до європейських норм функціонування системи вищої освіти.

Насамперед законопроект законодавчо закріплює поняття і обов'язковість зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень, що надасть цьому процесу незворотності. Також передбачено запровадження принципово нової структури вищої освіти, зокрема вилучено освітні рівні вищої освіти, вилучено освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, запропоновано вчені ступені доктора філософії і доктора наук.

Планується перехід до нових типів вищих навчальних закладів: університет (класичний, технічний, технологічний, галузевий), академія, коледж, професійний коледж. Закладені норми функціонування таких навчальних закладів приведуть їх діяльність у відповідність до реальних можливостей з підготовки фахівців певних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Будуть значно розширені права щодо реалізації автономії та академічних свобод національних вищих навчальних закладів, зокрема щодо присвоєння вчених звань ад'юнкта, доцента, професора, наукового ступеня доктора філософії. Розширюються права органів студентського самоврядування, передбачена участь представників студентства в органах громадського самоврядування, вчених та педагогічних радах вищого навчального закладу.

Можна сказати, що в проекті закону враховано всі пропозиції зацікавлених сторін, які забезпечують динамічний поступ у розвитку системи вищої освіти і нашої інтеграції в європейський освітньо-науковий простір. Оскільки прийняття змін до Закону України "Про вищу освіту" є не тільки вимогою часу, але й нашою візиткою у процесах інтеграції до європейського освітнього простору, ми просимо Вас, Вікторе Андрійовичу, підписати цей закон у разі його ухвалення Верховною Радою України.

Завершуючи свій виступ, я висловлюю глибоку подяку Вам, Вікторе Андрійовичу, за системну і незмінну підтримку освіти. Дякую керівникам вищих навчальних закладів, які якісно, з розумінням справи і високим професіоналізмом провели вступну кампанію 2008 року та в умовах хронічного фінансового дефіциту утримують на необхідному рівні нашу освіту й науку. Висловлюю подяку нашим студентам за їхнє прагнення здобувати нові знання, за їхню активність та європейськість, які стимулюють нас, їхніх старших колег, до самовідданої праці. Складаю подяку всім професорам, викладачам і співробітникам вищої школи за Вашу, шановні колеги, щоденну працю і за все, що Ви робите для виведення нашої освіти на європейський рівень.