Тестування дає шанс дитині з села "вибитися" в люди"

Випускник Фурсівської сільської школи Сашко Соболь, який набрав 200 балів з усіх трьох тестувань розповів, що з часу впровадження ЗНО наполовину більше його односельчан вступили на державне навчання до ВНЗ. Детальніше про шанс для сільського учня та емоції від складання тестів - у інтерв'ю з Сашком

Сашко Соболь свої бали дізнався у кабінеті директора рідної школи у селі Фурси (Білоцерківський район Київщини). Вдома сайт центру оцінювання якості освіти чомусь не відкривався. Спочатку схвильований погляд зупинився на числі 102, та це виявився якийсь порядковий номер. Лише потім помітив 199,5. Минулого року на ЗНО було шестеро учнів, які набрали максимальні бали з трьох дисциплін. Сашко - перший такий у ЗНО-2009. Поки в УЦОЯО триває опрацювання результатів тестування і з'ясовують чи є ще такі розумники в Україні, ми поспілкувалася з Сашком Соболем.

"Звістка про те, що в мене і третій іспит складений на максимум балів моментально облетіла село, - розповів прес-службі МОН схвильований одинадцятикласник. - Односельчани вітали особисто, присилали смс-повідомлення, кожен намагався висловити свою радість за мій успіх. Адже це і для села слава".

- З яких дисциплін ти проходив ЗНО?

- Фізика, біологія та українська мова і література. З двох перших тестів я уже знав свої оцінки, а от за останній хвилювався найбільше. Для мене українська видалася найважчою. Я сподівався на результат в межах 180-190 балів. За українську мову переживав менше, а от література не давала спокою. Деякі завдання були дуже складні. Але результат таки заслужений. Впродовж року я перечитав всі твори, які вимагала програма. При чому повністю. Бо якщо їх читати з хрестоматії чи взагалі з критики - втрачаються деталі. А на ЗНО дуже часто "чіпляються" саме до дрібниць, які ніколи не виносять в скорочені варіанти.

- А який тест був найлегшим?

- Біологія, мабуть. Завдання не складні. Я на все відповідав легко і впевнено. Неважко було скласти й фізику. У цих двох дисциплінах я почуваюся впевнено. На Всеукраїнській олімпіаді з фізики я зайняв перше місце, а з біології став переможцем на рівні області.

- Хвилювався під час тестувань?

- Звичайно. Це ж нормально. Не знав які завдання попадуться чи справлюся, добре розумів всю важливість тестування. Бо ж від цього залежить моє майбутнє. Але коли отримав завдання і переглянув їх, відразу зрозумів, що на багато запитань знаю відповіді. Над деякими треба подумати, але вони теж не є надскладними. Хвилювання відразу пропало.

- Коли почав готуватися до ЗНО?

- З початку 11 класу. Зробив усе, що вимагала шкільна програма. Особливо інтенсивно вчився в останні місяці перед тестами.

- З таким сертифікатом ти можеш обрати будь-який університет України:

- Я вже визначився де хочу навчатися. На фізиці в університеті Шевченка. Вагався між медичним та фізичним факультетом і все таки зупинився на останньому. Знаю, що у Шевченка саме на фізиці завжди збирається дуже хороший колектив студентів. Багато олімпіадників. Вчитимуся пліч-о-пліч з розумними колегами.

- Чи була у твоїх батьків, в разі невдачі на ЗНО, можливість платити за навчання?

- Це би було дуже сутужно для нашого бюджету. Довелося б економити на продуктах, одязі. Та на всьому. Мама у мене працює вчителем фізики, батько - у Білоцерківському районі електричних мереж. Особливих статків у нас немає. Запровадження ЗНО дає величезний шанс для всіх розумних дітей України вибитися в люди. Незалежно від регіону чи фінансів. Я дуже добре знаю ситуацію у селі. Дуже рідко хто з моїх односельчан зміг вступити до університетів, та ще й на "бюджет". А з минулого року, коли впровадили тестування, кількість таких зросла вдвоє!

- А як ти розцінюєш свої шанси потрапити на навчання в університет за старою системою, коли вирішальну роль грали вступні іспити?

- Мізерні. Тоді була дуже поширена корупція. І на знання не звертали увагу. А тепер немає куди діватися. Сертифікат, а отже знання вирішальні при вступі. Я щиро хочу подякувати міністру і всьому Міністерству освіти за впровадження ЗНО. І це не просто якесь підлабузництво. Тестування дає рівний шанс усім на освіту.

- Як батьки відреагували на твій успіх?

- Я їм спеціально зразу не говорив. Прийшов додому і спокійно, ніби нічого не сталося розповів про чергові 200 балів. Бачили б ви їхню радість!

- Кому завдячуєш своїм успіхом?

-Батькам, які створили мені всі умови для повноцінного навчання. І звичайно вчителям, які донесли до мене ці знання.

Мирослав Ганущак

Прес-служба МОН