Тези доповіді
Міністра освіти і науки України професора І. О. Вакарчука
на парламентських слуханнях
"Стратегія інноваційного розвитку України
на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів"

Шановний Миколо Володимировичу!

Шановні народні депутати!

Шановні учасники парламентських слухань!

Передусім висловлюю подяку Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, який ініціював парламентські слухання з проблем інноваційного розвитку України. Потреба в такому розгляді очевидна.

Зосереджуся на кількох головних кроках МОН, які безпосередньо стосуються сьогоднішнього питання. Спочатку про майбутнє - про підготовку кадрів.

І. Cправжній інноваційний розвиток неможливий без радикального покращення вивчення дисциплін фізико-математичного і природничого циклу в середній та вищій школі. В той же час, погіршення якості викладання фізики та математики, скорочення, а то й зникнення курсу фундаментальної фізики вже й у технічних університетах значною мірою призвели до втрати суспільного престижу цих основоположних наук, що може мати згубні наслідки для інноваційного розвитку країни. Врешті-решт - для національної безпеки України.

Тому у 2008 році міністерство розпочало й успішно втілює радикальну реформу з метою поліпшення якості математичної, фізичної, природничої та технічної освіти.

Зовнішнє незалежне оцінювання створило для молодих людей рівні можливості вступу до вищої школи та забезпечило довіру до системи адекватного, прозорого і зрозумілого оцінювання їхніх знань.

ІІ. Аналіз стану сучасної фізико-математичної та природничої освіти і науки, тенденцій та перспектив їх розвитку розглядалися на всеукраїнських нарадах 30 жовтня 2008 р. та 28 травня 2009 р. За їхніми наслідками учасниками наради було розроблено План дій щодо поліпшення якості фізико-математичної та природничої освіти на 2009-2012 роки та Програму підвищення якості природничо-математичної освіти у вищих навчальних закладах на 2009-2012 роки.

План передбачає радикальні заходи з модернізації стандартів та змісту фізико-математичної, природничої освіти, приведення їх у відповідність до сучасного розвитку науки та соціальних потреб суспільства, забезпечення прикладної спрямованості навчальних програм.

ІІІ. Про вивчення математики та фізики у школі. За півтора року зроблено суттєві кроки для формування серед учнівської та студентської молоді мотивації щодо вивчення математики та фізики.

У випускних 11-х класах відновлено державну підсумкову атестацію з математики для всіх напрямів навчання, окрім суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних.

До шкільної програми з фізики внесено значні зміни, зокрема вперше включено й окрему тему - "Нанотехнології".

IV. Одним із головних чинників, що суттєво вплине на стан фізико-математичної, технічної освіти, розвиток науки та здатність до проведення інноваційних досліджень, є забезпечення навчальних закладів та наукових установ відповідним обладнанням.

Вперше в історії незалежної України МОН провело комплексну інвентаризацію наявних та необхідних класичним та технічним університетам навчальних приладів та приладів для наукових досліджень. А до кінця року буде проведена інвентаризація та аналіз потреб в унікальному обладнанні, яке забезпечить прецизійні вимірювання і дозволить проводити справді фундаментальні дослідження світового рівня. Розроблена відповідна кількарічна програма обсягом фінансування близько 500 млн грн, яка буде подана на розгляд Уряду.

V. Розпочато втілення системи неперервної фізико-математичної освіти: школа - вищий навчальний заклад - аспірантура. Такий підхід дасть змогу не лише ефективно координувати програми навчальних закладів різних рівнів, залучати учнів і студентів до наукової творчості, а створить для них реальну можливість бути в атмосфері тієї чи іншої наукової школи.

VI. Зміни у підготовці бакалаврів. Вперше в історії вітчизняної освіти із загального обсягу дисциплін чотирирічної підготовки бакалавра, для того, аби кардинально змінити якість підготовки в математичній, природничій та технічній сферах, обсяг годин на вивчення профільних дисциплін доведено до 90 %, а цикл гуманітарної складової встановлено на рівні 10 % академічних годин. З них дві третини - обов'язкові, одна третина - на вибір, із переліку, який пропонуватиме університет.

Ця норма набере чинності з 1 вересня цього року для всіх першокурсників. Протягом наступного року ми розпочнемо реформу профільної складової освіти у ВНЗ, надавши можливість студентам вільно обирати і частину спецкурсів.

VII. Зміни в підготовці магістрів. Ефективним кроком до запровадження в українську освітню практику технологій інноваційного навчання є створення магістерських програм, в яких наукові інтереси викладачів та наукові прагнення студентів зорієнтовані на найбільш проривні проблеми сучасної науки і техніки. Саме такі програми стали предметом освітніх експериментів у провідних українських університетах та отримують всіляку підтримку з боку міністерства.

VIII. Щодо аспірантури. Історичний досвід свідчить, що лише незначний відсоток аспірантів вчасно захищають дисертацію. Більшість з них захищаються на першому-другому році після закінчення навчання в аспірантурі.

В розроблених МОН змінах до Закону України "Про вищу освіту" вже передбачено продовження терміну підготовки аспірантів до 4 років, що дозволить підвищити якість підготовки наукових кадрів.

IX. Про вчені звання. Вже з 2009 року Міністерство ґрунтовно змінило і підвищило якісні вимоги до здобувачів вчених звань професора і доцента. Ми цим кроком вже повернули довіру суспільства до цих високих академічних звань і значно підвищимо якість науково-педагогічних кадрів.

X. Про ліцензування та акредитацію ВНЗ. З 2008 року МОН особливо відповідально підходить до процедури ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів. На кожному засіданні Державної акредитаційної комісії на підставі проведених перевірок ми анульовуємо ліцензії тим ВНЗ, рівень яких не відповідає критеріям якості освіти. Вже найближчим часом ми завершимо радикальну реформу системи акредитації, значно спросимо процедуру, але встановимо жорсткі і високі стандарти якості вищої освіти. ВНЗ повинні надавати лише властиві їм освітні послуги.

Головною метою МОН щодо визначення вимог до вищих навчальних закладів, їх професорів та доцентів є якість освіти. І незважаючи на різні спроби ерозії цих принципів, ми будемо чітко їх дотримуватися, аби забезпечити високу реальну якість вищої освіти та відповідний високий рівень професорсько-викладацького складу.

XI. Інтенсифікація співпраці з роботодавцями. З метою налагодження безперервного зв'язку "наука - освіта - виробництво" Міністерство інтенсифікувало співпрацю з провідними роботодавцями країни; створено відповідний робочий орган, який би узгоджував потреби реального сектору економіки та освітню стратегію держави. Представники роботодавців візьмуть участь в оновленні освітніх стандартів, у розподілі державного замовлення, розробленні нових навчальних планів для вищої та професійно-технічної школи.

XII. Щодо технопарків. На нашу думку, інноваційному розвитку суспільства також може сприяти система технологічних парків. Саме технопарки можуть підтримувати нерозривність повного циклу інновацій: дослідження - розроблення - впровадження - промисловий випуск і впроваджувати у виробництво наукоємні розробки, високі технології, створювати конкурентоспроможну на світових ринках продукцію.

Верховною Радою України схвалено у першому читанні проект закону України про підтримку діяльності технопарків.

XIII. Заходи, спрямовані на комплексну розбудову інноваційної діяльності. З метою створення організаційно-економічних умов, які дієво впливатимуть на розвиток інноваційної діяльності в регіонах України та в країні в цілому, Урядом 14 травня 2008 року прийнято ініційовану МОН постанову N 447 "Про затвердження Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки"". Заходи Програми спрямовані на комплексну розбудову інноваційної інфраструктури як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

XIV. Доступ до світових інформаційних ресурсів для українських вчених. З вересня минулого року наші вчені отримали реальний прямий доступ до світових інформаційних наукових ресурсів, світових бібліотек та наукових видавництв через науково-освітню мережу УРАН, інтегровану до загальноєвропейської мережі GEANT.

Шановні колеги!

У своєму репортерському виступі я лише коротко окреслив ті реформаторські кроки МОН, які спричинять значні зміни в освіті та організації наукових досліджень, що відповідають сучасному світовому рівню. У Стратегії, яку ми обговорюємо, не зафіксовані нові результати радикальних реформ, які упродовж півтора року здійснило Міністерство освіти і науки. Звертаємося із проханням внести відповідні корективи у положення документа і зафіксувати зміни та тенденції, що відбулися внаслідок реформ в освіті.

Насамкінець. Текст Стратегії, який сьогодні має характер наукового дослідження, повинен, на нашу думку, більшою мірою набути рис нормативного документа.

Міністерство освіти і науки вбачає в доопрацьованому проекті Стратегії інноваційного розвитку відповідь України на гострі глобалізаційні виклики часу.

Дякую за увагу!